Інфляція знизиться до 6,3% на кінець поточного року, на початку 2020 року досягне цільового діапазону (5% ± 1 в. п.), а середньострокової цілі 5% – наприкінці 2020 року. Упродовж цього ж періоду економіка України зростатиме стійкими темпами на рівні 3-4%. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за липень 2019 року.
Прогноз інфляції залишився незмінним порівняно з квітневою оцінкою. Уповільненню інфляції й далі сприятимуть достатньо жорсткі монетарні умови. Навіть за поступового зниження облікової ставки до рівня 8% у номінальному вираженні у 2021 році її реальне значення упродовж всього періоду залишатиметься високим з огляду на поліпшення інфляційних очікувань. Серед інших факторів, які зумовлюватимуть уповільнення інфляції, - виважена фіскальна політика, зниження темпів зростання заробітних плат, порівняно низькі ціни на енергоресурси на світових ринках, значна пропозиція продовольчих товарів.
Національний банк підвищив прогноз темпів економічного зростання на 2019 (з 2,5% до 3%) та 2020 (з 2,9% до 3,2%) роки. Це пов’язано із стійкішим внутрішнім попитом, кращими умовами торгівлі та очікуваним збільшенням врожаю зернових. Прискоренню економіки у 2020-2021 роках (до 3,2% та 3,7% відповідно) також сприятиме помʼякшення монетарної політики та пожвавлення економічної активності у світі.
Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у липневому "Інфляційному звіті" розглянуто низку спеціальних тем, зокрема такі:
- Публікація прогнозу облікової ставки
Національний банк розпочав регулярну публікацію прогнозу облікової ставки серед показників власного макроекономічного прогнозу. Міжнародний досвід свідчить, що це сприятиме підвищенню зрозумілості та передбачуваності монетарної політики для учасників ринку; посиленню дієвості впливу ключової ставки на ринкові процентні ставки та інфляцію; зменшенню премії за ризик.
Водночас такий прогноз не є зобов’язанням Національного банку слідувати опублікованій траєкторії. Рішення Правління щодо рівня облікової ставки можуть відхилятися від прогнозу з урахуванням змін в оцінці ризиків для досягнення цілей НБУ, передусім з інфляції, появи внутрішніх та зовнішніх факторів, що не були передбачені у базовому сценарії.
- Монетарна політика центральних банків країн, ринки яких розвиваються, в умовах посилення торгового протистояння
Ескалація торгового конфлікту між США та Китаєм призвела до звуження інвестиційної активності та торгівлі у першій половині 2019 року. Це негативно відобразилося на перспективах зростання глобальної економіки та динаміці світових цін на товарних ринках.
Водночас ці фактори зумовили суттєве пом'якшення риторики ФРС та ЄЦБ. Це, у свою чергу, підтримало інтерес інвесторів до ризикових активів. Однак ризики загострення конфліктів зберігаються. Тож більшість країн, ринки яких розвиваються, можуть одночасно зіткнутися з падінням сукупного попиту і девальваційним тиском. Ризики, повʼязані з посиленням торгового протистояння, уповільненням світової економіки та зниженням цін на сировинні товари є актуальними й для України.
- Сприйняття інфляції домогосподарствами
Окрім останніх місяців, інфляційні очікування домогосподарств мали тенденцію найбільш помітно відхилятися від цілей та прогнозів НБУ порівняно з очікуваннями підприємств, банків та фінансових аналітиків. Частково це пояснюється схильністю домогосподарств завищувати оцінки поточної інфляції. Таке завищене сприйняття є поширеним явищем у багатьох інших країнах, що повʼязано з низкою чинників.
Домогосподарства схильні краще запамʼятовувати подорожчання товарів, аніж їхнє здешевлення. Вони звертають більше уваги на ціни найуживаніших товарів, які швидко змінюються, наприклад, продукти харчування, бензин. Сприйняття інфляції також значною мірою формує індивідуальна структура споживчого кошику кожного окремого споживача. Крім того, оцінки інфляції домогосподарствами відрізняються залежно від віку, місця проживання, статусу зайнятості.
В Україні, наприклад, старші за віком люди більш схильні до завищення оцінок інфляції порівняно з молоддю. Також мешканці заходу оцінюють інфляцію нижче, ніж мешканці інших регіонів. Натомість на відміну від інших країн, в Україні рівень освіти домогосподарств практично не впливає на сприйняття інфляції, що може свідчити про недостатній рівень фінансової обізнаності. Поглиблення комунікацій Національного банку із широким загалом та упровадження програм фінансової грамотності сприятиме заякоренню інфляційних очікувань та відповідно досягненню інфляційних цілей.
- Зв’язок між продуктивністю праці, реальною зарплатою та інфляцією
Продуктивність праці, реальні зарплати та інфляція – тісно повʼязані економічні категорії. Збільшення реальних зарплат, яке випереджає зростання продуктивності, є фактором посилення інфляційного тиску через канали сукупної пропозиції та сукупного попиту. Також цей показник характеризує ефективність та конкурентоспроможність економіки. Відповідно прийняття рішень з монетарної політики у тому числі ґрунтується на аналізі продуктивності.
Зростання реальних зарплат в Україні суттєво прискорилося у попередні роки, надолужуючи стрімке падіння під час кризи 2014–2015 років. Також воно зумовлене посиленням міграційних процесів, значним підвищенням мінімальної зарплати у 2017 році та поглибленням диспропорцій між попитом і пропозицією робочої сили. Водночас попри зростання продуктивності праці в Україні вона залишається суттєво нижчою, ніж у сусідніх країнах, а протягом останніх років високі темпи зростання реальних заробітних плат стали додатковим чинником тиску на інфляцію.
- Валовий зовнішній борг України: останні тенденції
В останні роки відношення зовнішнього боргу України до ВВП поступово знижується, насамперед за рахунок зростання економіки. Більше того, у загальному обсязі зовнішнього боргу обліковується прострочена заборгованість реального сектору з низькою вірогідністю повернення, зокрема, підприємств з тимчасово окупованих територій, та псевдо-іноземні операції. За їх вирахування «справжній» обсяг зовнішнього боргу був би суттєво нижчим.
Водночас відношення боргу до ВВП залишається досить високим, зокрема, порівняно з країнами-аналогами. Також метрики оцінки ризиків боргу свідчать про високу вразливість країни до різких змін як у внутрішньому, так і зовнішньому середовищі. Це вимагає подальшого проведення виваженої фіскальної та монетарної політик, продовження співпраці з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями та розвитку внутрішнього фінансового ринку.
Інфляційний звіт відображає бачення Національного банку щодо поточного та майбутнього стану економіки України з акцентом на інфляційному розвитку, що є основою рішень з монетарної політики. Національний банк України публікує звіт щокварталу, починаючи з квітня 2015 року.