Учора в Національному банку України відбувся черговий відкритий дослідницький семінар, під час якого дослідник-макроекономіст Німецького інституту економічних досліджень, експерт Німецької консультативної групи доктор Філіп Енглер презентував результати свого дослідження на тему: "Фіскальна політика в умовах спаду". Винесена на семінар тема є надзвичайно актуальною для України в контексті сучасних дискусій щодо ролі фіскальної та монетарної політики у відновленні економічного зростання.
У проведеному дослідженні доктор Енглер вивчав результати запровадження заходів фіскальної консолідації в Іспанії, Португалії та Італії. За результатами дослідження він встановив, що запроваджені у цих країнах заходи жорсткої фіскальної консолідації у 2010 – 2014 роках не дозволили їм досягти визначеної цілі зі зниження співвідношення боргу до ВВП, водночас, стримували темпи відновлення їх економік.
Запровадження заходів фіскальної консолідації як частини спільних європейських зусиль у сфері фіскальної політики, посилило другу хвилю рецесії в Європі, зокрема, у вивчених країнах, свідчать результати дослідження. Це відбулося через наявність ефекту “гістерезису”. У дослідженні під гістерезисом розуміється перманентний вплив безробіття, зумовленого рецесією, на продуктивність економіки країни. Цей вплив значно збільшує бюджетний мультиплікатор та робить економіку більш вразливою до рішень у сфері фіскальної політики.
Автор наголосив, що такий ефект зберігається протягом тривалого часу та стримує економічне зростання навіть після подолання кризи. При цьому, в кризових умовах зниження державних видатків призводить до значних негативних наслідків для економіки через скорочення попиту. Пом’якшити негативні наслідки для економіки можливо завдяки проведенню акомодаційної фіскальної політики, у тому числі під час рецесії. Адже така політика зумовлює зменшення як глибини рецесії, так і її тривалості. На основі побудованої DSGE-моделі доктор Енглер робить висновок про те, що акомодаційна фіскальна політика за наявності гістерезису дозволяє пом’якшити негативний вплив рецесії на обсяг виробництва.
На думку дослідника, країнам краще фокусуватися на збільшенні надходжень, аніж на скороченні витрат, для якого запроваджуються заходи жорсткої економії. При цьому, рішення, як щодо збільшення, так і щодо зменшення видатків необхідно приймати дуже обережно, адже кожна країна має свої особливості фінансово-економічного розвитку, які неодмінно необхідно враховувати при проведенні державної політики.
Автор робить висновок про те, що, всупереч загальноприйнятій думці, відсутність повномасштабних структурних реформ не є основною причиною відмови від політики жорсткої економії. Водночас, у дослідженні наголошується, що досягти мети зі зниження співвідношення боргу до ВВП можливо лише шляхом збалансованого поєднання ефективних структурних реформ та м’яких заходів фіскальної консолідації. При цьому, автор наголошує, що пріоритет у розподілі бюджетних коштів має надаватись інвестиціям.
Учасники семінару детально обговорили зазначені питання та процеси, як для Європи в цілому, так і для Іспанії, Португалії та Італії. Доповідач зазначив, що наразі триває дослідження впливу зазначеного ефекту на економіку інших європейських країн.
Під час обговорення учасники семінару екстраполювали результати дослідження доктора Енглера на ситуацію в Україні. Зокрема, обговорили питання щодо рівнів фіскального мультиплікатора, на які необхідно орієнтуватись Україні при проведенні фіскальної політики. Учасники семінару дійшли згоди, що в Україні фіскальні мультиплікатори мають бути вищими, ніж розраховані доктором Енглером для європейських країн.
Результати дослідження, презентованого доктором Енглером, викладено у колективних наукових статтях Філіпа Енглера у співавторстві з Юхою Тервала та Матіасом Клеєм. Ознайомитись з матеріалами дослідження англійською мовою можна за посиланнями:
Для участі в наступних семінарах запрошуємо потенційних доповідачів із презентаціями результатів своїх досліджень. Для розгляду пропозиції необхідно надіслати матеріали (презентацію та/або статтю, резюме автора та бажану дату проведення презентації) до відділу досліджень Департаменту монетарної політики та економічного аналізу за такою електронною адресою: [email protected].