Перехід банків на європейські підходи до оцінювання непрацюючих активів не мав суттєвого впливу на частку NPL

Із січня 2025 року підходи до визначення банками непрацюючих активів змінилися. Ці зміни, як і очікувалося, не мали значного впливу на обсяг непрацюючих кредитів (далі – NPL) з огляду на виважені підходи банків до оцінювання ризиків та хорошу якість кредитного портфеля. Водночас ці новації сприяли підвищенню прозорості вітчизняного фінансового сектору та наблизили визначення NPL до європейського.

Нагадаємо, що згідно з оновленими вимогами до переліку непрацюючих активів банку належать:

• дефолтні активи, для яких встановлено ознаку дефолту відповідно до пруденційних вимог Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями. Лише окремі категорії дефолтних активів можуть не належати до непрацюючих на підставі судження банку;

• придбані або створені знецінені фінансові активи відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності;
• реструктуризовані активи, за якими після припинення їх визнання непрацюючими банк здійснив повторну реструктуризацію та/або за якими наявне прострочення погашення боргу більше 30 календарних днів.

Досі категорія «непрацюючі активи» включала лише дефолтні експозиції. Відповідні зміни було внесено до Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України.

За даними звітності банків, частка NPL у банківському секторі станом на 01 лютого 2025 року становила 30,5%, що лише на 0,2 відсоткового пункту більше за показник станом на 01 січня 2025 року.

Єдина причина зростання NPL у січні – статистичний ефект від запровадження банками нових підходів. Так, через включення до NPL придбаних або створених знецінених активів їх обсяг збільшився на 13,9 млрд грн, що становить 1,1% валового кредитного портфеля. Ще одна нова складова NPL – реструктуризовані активи, за якими після припинення їх визнання непрацюючими банк здійснив повторну реструктуризацію та/або за якими наявне прострочення погашення боргу більше 30 календарних днів, – збільшила обсяг NPL на 0,8 млрд грн, що дорівнює 0,1% кредитного портфеля.

Водночас окремі активи, що визнані дефолтними через фінансовий стан боржника, який свідчить про неспроможність виконувати зобов’язання щодо сплати відсотків перед усіма кредиторами, відсутність фінансової звітності боржника в банку та інші причини, банки можуть не враховувати до NPL, ґрунтуючись на судженні про відсутність потреби вжиття заходів з урегулювання заборгованості. Обсяг таких кредитів становив 9,6 млрд грн, або 0,7% від загального обсягу кредитного портфеля.

Серед чинників, які позитивно впливали на частку NPL, залишається подальше нарощення банками обсягів гривневих кредитів високої якості.

Частка NPL майже не змінилася у державних та іноземних банках. Натомість у приватних банках частка непрацюючих кредитів надалі скорочується. Без урахування боргів колишніх власників АТ КБ "ПриватБанк" та старих боргів, що виникли ще до оздоровлення банківської системи під час кризи 2015–2017 років, частка непрацюючих кредитів станом на 01 лютого 2025 року становить 18,9% (25,3% у державних банках).

Запроваджені зміни мають суттєвіший вплив на кредитний портфель бізнесу, частка NPL якого з початку року зросла на 0,7 в. п. – до 39,6%. Водночас частка NPL  населення з початку року зросла лише на 0,1 в. п. – до 15,6%.