Звичайна версія сайту

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки 21 жовтня 2020 року

Дата засідання: 21 жовтня 2020 року.
Присутні 10 із 10 членів Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):

  • Кирило Шевченко - Голова Національного банку України,
  • Катерина Рожкова - Перший заступник Голови,
  • Юрій Гелетій - заступник Голови,
  • Ярослав Матузка - заступник Голови,
  • Дмитро Сологуб - заступник Голови,
  • Олексій Шабан - заступник Голови,
  • Віталій Ваврищук - директор Департаменту фінансової стабільності,
  • Володимир Лепушинський - директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,
  • Олексій Лупін - директор Департаменту відкритих ринків,
  • Юрій Половньов - директор Департаменту статистики та звітності. 


Під час засідання члени КМП приділили особливу увагу обговоренню перспектив відновлення економіки та специфіки інфляційних процесів в умовах погіршення епідемічної ситуації в Україні та у світі. Всі члени КМП відзначали, що з часу проведення вересневого засідання суттєво посилилася невизначеність, пов’язана з подальшим перебігом пандемії COVID-19 та її впливом на економічні процеси. Глобальна економіка продовжує відновлюватися, однак зростання захворюваності гальмує цей процес. У відповідь на зростання захворюваності європейські країни поступово посилюють карантинні обмеження, а деякі з них повторно оголосили локдаун. Посилення карантину, а також зміни в споживчій та інвестиційній поведінці економічних агентів можуть призвести до суттєвішого та тривалішого охолодження як глобальної, так і вітчизняної економіки, що стримуватиме зростання цін. Проте наразі складно адекватно оцінити тривалість та потужність впливу епідемії на економічні та інфляційні процеси. Неможливо також передбачити її вплив на динаміку цін на фінансових і товарних ринках.

Також в Україні залишається високою невизначеність щодо параметрів фіскальних імпульсів у поточному та наступному роках, а також надходження траншів офіційного фінансування від міжнародних фінансових організацій. Ці чинники залежно від сценарію можуть суттєво вплинути на інфляційну динаміку в 2021-2022 роках.

Утім, розглядаючи погіршення епідемічної ситуації як вагомий ризик, більшість членів КМП очікує, що відновлення споживчого попиту та ділової активності продовжиться. Внаслідок цього, а також через ефекти від послаблення гривні та подорожчання енергоносіїв споживчі ціни зростатимуть. Низька база порівняння також матиме помітний статистичний ефект для обрахунку темпів річної інфляції. Як результат, наприкінці поточного року очікується прискорення інфляції до 4,1 %, а у першій половині 2021 року – її тимчасовий вихід за верхню межу цільового діапазону.

Дев’ять з десяти членів КМП погодилися, що, зважаючи на істотний ступінь невизначеності та симетричний баланс інфляційних ризиків, Національному банку слід залишити ключову ставку в жовтні незмінною – на рівні 6% річних. 

У вересні споживча інфляція залишалася нижчою за прогноз через здешевлення високоволатильних складових, які не залежать від монетарного впливу, водночас базова інфляція відповідала прогнозній траєкторії з перспективою зростання. Попри низькі поточні показники інфляції, економічні агенти також прогнозують зростання цін. Інфляційні очікування усіх груп респондентів перевищують цільовий діапазон та продовжують погіршуватися. З огляду на ймовірне посилення інфляційного тиску у 2021 році, Національному банку недоцільно додатково знижувати ключову ставку. 

Члени КМП також припустили, що зростання невизначеності в економіці та погіршення очікувань заважатимуть банкам активно знижувати процентні ставки за депозитами та кредитами. Інфляційні очікування домогосподарств на наступні 12 місяців наблизилися до рівня ставок за річними гривневими депозитами фізичних осіб. Це обмежує можливості банків знижувати вартість залучення ресурсів і зумовлює погіршення строкової структури фондування, адже вкладники починають схилятися до коротших строкових депозитів або вкладів до запитання. 

Очікування банків щодо зміни якості кредитного портфеля залишаються негативними. Відповідно зросла ризикова надбавка в структурі кредитних ставок. Також слабшає зв’язок між обліковою ставкою та ставками за ОВДП на первинному і вторинному ринках. Дохідність державних цінних паперів, як довгострокових, так і короткострокових, помітно зросли. 

На думку декількох членів КМП, останнім часом суттєво підвищилися суверенні ризики. Зокрема, учасники ринку занепокоєні через можливі затримки в отриманні чергового траншу від МВФ. Тому подальше зниження ключової ставки в реальному вимірі в зону від’ємних значень посилить ризик відпливу капіталу з країни. 

За таких умов навіть суттєвим зниженням ставки Національному банку навряд чи вдасться переконати учасників ринку в тому, що в середньостроковій та довгостроковій перспективі облікова ставка залишатиметься низькою. Так, дані опитувань у жовтні показали, що учасники ринку очікують на збереження ключової ставки на поточному рівні до кінця 2020 року і передбачають її підвищення у 2021 році. В умовах суттєвої невизначеності рішення центрального банку щодо зниження ставки, всупереч очікуванням, дасть хибний сигнал ринку, що лише посилить рівень невизначеності й призведе до погіршення інфляційних та девальваційних очікувань і негативно позначиться на довірі до монетарної політики. У зв’язку з цим упевненість ринку в ефективності монетарних рішень і політики Національного банку може знизитися. Відповідно трансмісія зниження ключової ставки в ставки за гривневими інструментами буде незначною чи навіть зворотною, а отже реальний сектор економіки не відчує позитивного ефекту від такого рішення.

Саме тому, на думку членів КМП, для подальшого зниження процентних ставок надзвичайно важливими є активізація співпраці з МВФ та іншими міжнародними партнерами, збереження поміркованої фіскальної політики, прогрес у питаннях реформування судової системи та правоохоронних органів, посилення захисту прав кредиторів, детінізація економіки.

Водночас члени КМП наголосили, що Національний банк, зберігаючи облікову ставку незмінною, допускає короткочасне перевищення інфляцією цільового діапазону в 2021 році задля збереження монетарних стимулів для відновлення економіки. Реальна ключова ставка ще довго залишатиметься нижчою свого нейтрального рівня.

Один із членів КМП висловився за зниження ключової ставки на 0.25 в.п. до 5,75%. 

На його думку, погіршення епідемічної ситуації та можливе запровадження більш жорстких карантинних обмежень негативно позначиться на доходах населення та суттєво стримає і без того нерівномірне відновлення внутрішнього попиту та економічної активності. Це матиме потужний дезінфляційний ефект, який із надлишком компенсує вплив інших факторів. Відповідно не варто очікувати на прогнозному горизонті суттєвого прискорення інфляції. За таких умов Національний банк має простір для зниження ключової ставки з метою підтримки економіки.

Цей учасник дискусії також зазначив, що не вважає зростання дохідностей за ОВДП фактором, який НБУ має брати до уваги під час прийняття рішення щодо ключової ставки. Центральний банк таргетує короткий кінець кривої дохідності, тоді як зміни на довгому кінці кривої обумовлюються впливом зовсім інших факторів, які не обов’язково корелюють зі змінами ключової ставки. Наразі короткий кінець кривої дохідності за ОВДП перебуває близько до облікової ставки, а довгий її кінець реагує переважно на очікування ринку щодо значної пропозиції ОВДП до кінця цього року та в майбутньому.

Під час обговорення прогнозної траєкторії ключової ставки думки членів КМП розділилися.

Більшість членів КМП, зважаючи на очікуване зростання інфляційних ризиків на прогнозному горизонті, висловилися за збереження ставки на рівні 6% до кінця 2020 року із перспективою до підвищення ключової ставки в 2021 році. З іншого боку, інші члени КМП очікують, що посилення епідемії зумовить необхідність підтримки економічної активності подальшим зниженням ставки вже в грудні цього року.

Учасники дискусії дійшли консенсусу, що подальша монетарна політика Національного банку залежатиме насамперед від розвитку епідемічної ситуації, досягнення прогресу в співпраці з міжнародними фінансовими партнерами, а також від затверджених параметрів бюджетної політики. Усі погодилися, що, якщо відновлення внутрішнього попиту та ділової активності виявиться нестійким, Національний банк надасть економіці додатковий монетарний імпульс. З іншого боку, у разі надмірного посилення інфляційного тиску Національний банк готовий до підвищення ключової ставки.

Рішення щодо встановлення ключової ставки на рівні 6,0% річних було ухвалене Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 22 жовтня 2020 року.

Довідково

Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом Національного банку України, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формування й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входить Голова НБУ, члени Правління НБУ, а також директори департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань Правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики приймаються Правлінням НБУ.


 

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини

Поділитись