Дата засідання: 09 грудня 2020 року.
Присутні 9 із 10 членів Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):
- Кирило Шевченко – Голова Національного банку України,
- Катерина Рожкова – Перший заступник Голови,
- Юрій Гелетій – заступник Голови,
- Дмитро Сологуб – заступник Голови,
- Олексій Шабан - заступник Голови,
- Віталій Ваврищук – директор Департаменту фінансової стабільності,
- Володимир Лепушинський – директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,
- Олексій Лупін – директор Департаменту відкритих ринків,
- Юрій Половньов – директор Департаменту статистики та звітності.
Під час засідання члени КМП приділили особливу увагу впливу пандемії на економічну активність, а також обговорили динаміку споживчих цін упродовж останніх місяців та ймовірний інфляційний розвиток у 2021 році.
Учасники дискусії відзначили подальше зростання рівня невизначеності, пов’язаної з перебігом пандемії COVID-19 та її впливом на економічні процеси. З одного боку, в третьому кварталі економіки України та інших країн відновлювалися навіть швидше, ніж очікувалося. Зростаючі показники роздрібного товарообороту та імпорту свідчили про подальше пожвавлення споживчого попиту. Активні витрати громадян, підтримані збільшенням доходів, подорожчання енергоносіїв, гірший врожай і відображення слабшої гривні на цінах призвели до прискорення інфляції. Значний внесок також мав ефект низької бази порівняння. Унаслідок цього інфляція в листопаді досить стрімко пришвидшилася – до 3,8% у річному вимірі.
Поточний розвиток подій виглядає близьким до базового макроекономічного сценарію Національного банку (Інфляційний звіт, жовтень 2020 року). Він передбачає подальше зростання економіки в наступні роки й тимчасовий вихід інфляції за верхню межу цільового діапазону 5 +/- 1 в.п. у 2021 році з поверненням до цілі в 2022 році.
Водночас загострення пандемії створює ризики для ділової активності та може послаблювати інфляційний тиск. Зростання рівня захворюваності та запровадження нових карантинних обмежень помітно стримують інвестиційну діяльність бізнесу та пригнічують споживчі настрої громадян. Так, у листопаді Індекс очікувань ділової активності знизився. Підприємства всіх секторів економіки були песимістично налаштовані щодо результатів своєї діяльності в найближчій перспективі. Крім того, Індекс споживчих настроїв у жовтні знизився до найнижчого значення з січня 2019 року. Зокрема, респонденти були значно стриманішими в готовності робити великі покупки найближчим часом. Одночасно інфляційний тиск може послаблювати ужорсточення карантинних обмежень у сусідніх країнах.
Члени КМП також зазначили, що високою залишається невизначеність щодо фіскальних стимулів у 2020–2021 роках. Це стосується як грудневих вливань, традиційно високий обсяг яких може посилювати інфляційний та девальваційний тиск, так і бюджетних витрат наступного року. Ухвалений Верховною Радою України Державний бюджет на 2021 рік передбачає продовження досить м’якої фіскальної політики, яка мала б підживлювати економічну активність і водночас зростання цін. Втім, реальний фіскальний імпульс залежатиме від виконання досить амбітного плану доходів та наявності джерел фінансування, закладеного в бюджет. Фінансування дефіциту бюджету як цього, так і наступного років вимагає подальшого дотримання зобов’язань України перед міжнародними партнерами.
Усі присутні члени КМП висловилися за збереження облікової ставки на рівні 6%
Учасники дискусії зауважили, що таке рішення є оптимальним у поточних умовах. Більшість із них не розглядали інших варіантів, окрім збереження ставки. З огляду на посилення рівня невизначеності, відчутне прискорення інфляції та погіршення очікувань зниження облікової ставки могло б надати хибний сигнал учасникам ринку і, ймовірно, не мало б позитивного впливу на динаміку ринкових ставок.
Упродовж дискусії зазначалося, що внаслідок значних потреб уряду у фінансуванні зросла дохідність ОВДП на первинному ринку. Це створило певний тиск на банківські ставки. Призупинилося, зокрема, зниження ставок за окремими депозитними продуктами, а дохідність деяких навіть зросла. Це також позначилося на погіршенні очікувань бізнесу й населення. Відповідно пом'якшення монетарної політики призвело б до їх подальшого погіршення.
Також відмічалося, що грудень – не найкращий час для перегляду ставки в зв’язку з високим рівнем невизначеності щодо питання з фінансуванням дефіциту бюджету. Активізація бюджетних витрат наприкінці року може посилити тиск на валютний ринок. Але, серед іншого, було й припущення, що в 2021 році на тлі збереження низьких процентних ставок у світі попит нерезидентів на українські державні облігації в гривні може зрости. Це може призвести до зміцнення курсу гривні та до зниження дохідностей за ОВДП ближче до рівня облікової ставки.
Троє членів КМП зауважили, що базовий макроекономічний сценарій є цілком реалістичним, тому доцільно дотримуватися прогнозу ставки, який було опубліковано в Інфляційному звіті за жовтень 2020 року. Один із них підкреслив, що Національний банк передбачав прискорення інфляції наприкінці року, а також очікував на певне посилення карантинних обмежень і реалізацію фіскальних ризиків у частині фінансування дефіциту державного бюджету.
Ще один учасник дискусії звернув увагу на потенційне зростання інфляційного тиску ззовні. Подальше відновлення світової економіки супроводжуватиметься зростанням цін на пальне, зернові, метали та інші товари. На його думку, цей фактор відіграватиме помітну роль у інфляційному розвитку в другому півріччі 2021 року, коли вакцинація, ймовірно, вже матиме значний ефект на скорочення рівня захворюваності в світі. Крім того, зростання собівартості продукції, в тому числі внаслідок підвищення зарплат, може відобразитися на споживчих цінах вже на початку року.
Інший член КМП звернув увагу на досить стрімке зростання заробітних плат і роздрібної торгівлі, які наразі формують проінфляційний тиск. Водночас він поставив під сумнів збереження цього зростання й надалі, адже в умовах кризи, надлишку дефіциту робочої сили й слабкого попиту на окремі товари та послуги бізнес буде поводитися дуже раціонально в питаннях збільшення зарплатного фонду.
Декілька учасників дискусії обирали між двома варіантами – збереженням і зниженням облікової ставки. На їх думку, Національний банк мав підстави діяти проактивно і пом’якшити монетарну політику з огляду на очікуване ужорсточення карантину і відповідне охолодження ділової активності та споживчого попиту. Втім, ключовими аргументами на користь збереження ставки стало прискорення інфляції в листопаді, а також м’якші, ніж очікувалося, анонсовані урядом січневі обмеження. Озвучені параметри карантину можуть мати порівняно незначні ефекти на економічну активність.
Під час обговорення прогнозної траєкторії облікової ставки думки членів КМП розділилися
Більшість членів КМП припустили підвищення облікової ставки в 2021 році. На їх думку, інфляційна динаміка в умовах пожвавлення економіки загалом відповідатиме базовому макроекономічному сценарію. Відповідно Національному банку доведеться дещо ужорсточити монетарну політику в 2021 році для стримання інфляційного тиску. Прогнози цих членів КМП щодо облікової ставки на кінець 2021 року варіювалися в діапазоні 6,5%-7,5%, але загалом ближче до верхньої межі.
Натомість декілька учасників дискусії вважають, що вихід економіки на траєкторію сталого зростання може виявитися складнішим. Пандемія стримуватиме стійке відновлення ділової активності, допоки не розпочнеться широкомасштабна вакцинація. У таких умовах інфляційний тиск буде слабшим, а Національний банк зможе підтримати економіку нижчою обліковою ставкою. Втім, на їх думку, потенціал такого зниження є досить обмеженим – на рівні 0,5-1 в.п.
Загалом усі учасники дискусії погодилися, що Національний банк має бути готовий до пом’якшення монетарної політики під час наступних засідань, якщо ситуація з пандемією буде розвиватися за негативним сценарієм. На їх думку, траєкторія облікової ставки також відчутно залежатиме від реальних обсягів фіскальних стимулів у 2021 році.
Рішення щодо збереження облікової ставки на рівні 6,0% річних було ухвалене Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 10 грудня 2020 року.
Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом Національного банку України, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формування й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входять: Голова НБУ, члени Правління НБУ, а також директори департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань Правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики приймаються Правлінням НБУ.