Дата засідання: 4 вересня 2019 року.
Присутні 8 з 10 членів Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):
Яків Смолій - Голова Національного банку України,
Катерина Рожкова - Перший заступник Голови,
Роман Борисенко - заступник Голови,
Дмитро Сологуб - заступник Голови,
Олег Чурій - заступник Голови,
Віталій Ваврищук – директор Департаменту фінансової стабільності,
Сергій Ніколайчук - директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,
Сергій Пономаренко - директор Департаменту відкритих ринків.
Під час дискусії всі члени КМП висловились за зниження облікової ставки у вересні: сім з них підтримали зниження на 0,5 п.п до 16,5%, один – на 1 п.п. до 16,0%.
Члени КМП, як і раніше, очікують, що зниження інфляції до цілі 5% триватиме і надалі.
Присутні на засіданні відзначили, що сама дискусія щодо облікової ставки стала структурованішою, а комунікація аргументів зручнішою завдяки попередній публікації прогнозу облікової ставки у липні. Тепер, аргументуючи свою позицію, члени КМП мають зазначати фактори та ризики, які можуть змістити прогнозну траєкторію інфляції та, відповідно, облікової ставки в один або інший бік, якщо порівнювати з базовим сценарієм макроекономічного прогнозу НБУ (Інфляційний звіт, липень 2019).
На думку членів КМП, макроекономічні чинники, що спостерігалися з часу попереднього засідання КМП, є взаємно врівноважуючими для прогнозу інфляції.
Зберігається суттєвий проінфляційний тиск з боку високих темпів підвищення реальної заробітної плати та стійкого зростання споживання. Споживчі настрої знаходяться на рекордно високих рівнях. Відсутні виразні сигнали щодо сповільнення процесів зростання заробітних плат і споживчого попиту.
Натомість зміцнення гривні та зниження цін на нафту і газ можуть мати більший дезінфляційний ефект, ніж передбачає липневий макроекономічний прогноз.
Інфляційні та девальваційні очікування населення та бізнесу також можуть поступово поліпшуватись з огляду на зниження внутрішньополітичних ризиків, зокрема завдяки завершенню політичного циклу, швидкому формуванню нового Уряду та відновленню перемовин з МВФ щодо нової програми співпраці. Водночас продовження співпраці з МВФ – це ключове припущення базового макроекономічного сценарію, тому воно не є підставою для суттєвішого зниження облікової ставки, ніж передбачено прогнозною траєкторією.
Враховуючи збалансованість ризиків для прогнозу інфляції, сім членів КМП висловилися за продовження циклу пом’якшення монетарної політики у вересні та зниження облікової ставки на 50 б.п. згідно з прогнозною траєкторією. На їхню думку, монетарна політика має залишатися виваженою і послідовною. Це є основною передумовою підвищення довіри до її цілі із забезпечення цінової стабільності в країні. Також це закладає міцніший фундамент для стійкого зниження відсоткових ставок за кредитами, ніж агресивніше пом’якшення монетарної політики для досягнення короткочасних позитивних ефектів.
Один з членів КМП також звернув увагу на попередню комунікацію НБУ, де йшлося про можливість прискореного зниження облікової ставки за умови подальшого зростання попиту з боку нерезидентів на гривневі ОВДП. Утім, в останні тижні приплив коштів нерезидентів в державні облігації призупинився. Нерезиденти не нарощували свій портфель, хоча і не виводили інвестиції з Україні. Гроші, отримані від погашення короткострокових паперів, вони вкладали в інші випуски ОВДП, але вже на довші строки.
Агресивніше зниження облікової ставки (на 1 п.п.) підтримав один член КМП. На його думку, це є логічним кроком з огляду на продовження глобальних торговельних конфліктів. Останні зумовлюють пом’якшення монетарної політики центральними банками розвинених країн і створюють можливості для стрімкішого пом’якшення монетарної політики в економіках, що розвиваються, зокрема і в Україні.
Члени КМП також обговорили чинники впливу на майбутню траєкторію облікової ставки, що можуть бути враховані під час чергового перегляду макропрогнозу НБУ в жовтні. Окремі члени Комітету зазначали, що реалізація анонсованих економічних та законодавчих ініціатив нового Уряду може посприяти поліпшенню інвестиційного та економічного середовища і, відповідно, збільшенню потенціалу економічного зростання. За оптимістичнішого розвитку подій, ніж це передбачалося у липневому прогнозі, монетарна політика може пом’якшуватися швидше вже у поточному році. Проте зазначене більшою мірою відіб’ється на пришвидшенні зниження облікової ставки у 2021 році.
Водночас члени КМП звернули увагу на ризики збереження високого тиску на інфляцію з боку споживчого попиту та продовження зростання заробітних плат темпами, що перевищують темпи підвищення продуктивності праці в Україні. Такі фактори впливу на інфляцію мають нівелюватися безпосередньо монетарними інструментами. Відповідно реалізація цього ризику змушуватиме Національний банк повільніше знижувати облікову ставку.
Рішення щодо встановлення облікової ставки на рівні 16,5% річних було прийнято Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 5 вересня 2019 року.
Довідково:
Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом Національного банку України, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формулювання й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входить Голова НБУ, інші члени Правління НБУ, а також директори департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань Правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики ухвалюються Правлінням НБУ.