До Національного банку звертаються громадяни з проханням пояснити, чи законними є дії банку, коли він нав’язує додаткові послуги. Наприклад, під час видачі зарплатної чи пенсійної картки автоматично випускає ще й кредитку.
Пропонувати свої послуги, нехай навіть наполегливо, – це не порушення прав споживачів. Проте банкам непотрібно видавати бажане за дійсне. Якщо банк стверджує, що не може видати зарплатну чи пенсійну картку без кредитної, – він уводить вас в оману та нав’язує послугу. Українське законодавство забороняє такі дії (стаття 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Клієнт має повне право відмовитися від нав’язаної кредитної картки.
Найчастіші випадки нав’язування послуг – у відносинах за кредитами.
Найбільш чутливий момент – клієнти часто навіть не розуміють, що банк нав’язує послуги. Тому й не захищають свої права.
Показові приклади нав’язування послуг:
- банк видає кредитну картку разом із зарплатною (як ми описували вище);
- банк включає обов’язкову страховку певної страхової компанії до пакета послуг під час отримання кредиту, навіть, якщо клієнт бажає застрахуватися в іншій компанії;
- банк продає страховку від нещасних випадків під час обміну валюти;
- банк самовільно підключив послугу sms-інформування та стягує за це комісію.
У чому ризик для клієнта?
Пояснимо на прикладах зі звернень громадян до Національного банку.
Приклад 1: клієнт банку отримав кредитну картку разом із зарплатною. Після цього він не користується кредитною карткою. Але банк стягує платіж за обслуговування кредитної картки в розмірі 20 грн (умовно) за рахунок кредитного ліміту. Таким чином у клієнта з’являється борг, про який він навіть не підозрює. В кращому випадку банк повідомить про виникнення заборгованості, коли клієнт не внесе на кредитку обов’язковий мінімальний платіж в наступному місяці, в гіршому – клієнт дізнається про борг, коли він досягне значної суми.
Приклад 2: клієнт банку отримав кредитний ліміт на зарплатну картку. Після цього баланс на рахунку відображається з урахуванням кредитного ліміту. Тобто клієнт користується карткою, не розуміючи, де його власні кошти, а де кредитні, за які потрібно сплачувати відсотки.
Як вирішити зазначені ситуації?
Спочатку потрібно написати скаргу на ім’я керівництва банку. Якщо банк відмовляється йти назустріч і нехтує скаргою, слід звертатися до НБУ.
Профільний підрозділ – Управління захисту прав споживачів фінансових послуг – опрацьовує усі скарги. Якщо є ознаки порушень, фахівці звертаються безпосередньо до банку, аби виправити ситуацію.
У рубриці "Питання дня" ми аналізуємо конкретні звернення до Національного банку. Споживачам це має допомогти ліпше орієнтуватися, в яких випадках є ознаки порушення їх прав та як варто діяти. А банкам – розуміти, як побудувати свою роботу, аби споживачі справді розуміли умови отримання послуги та могли сумлінно виконувати свої зобов’язання.