Одна із найважливіших порад Національного банку України для споживачів фінансових послуг – завжди уважно читати договір з фінансовою установою перед його підписанням. Саме договір є «останньою інстанцією»: там детально вказані умови кредиту чи іншої послуги, розмір відсотків, комісії, дата повернення позики, санкції та наслідки у випадку прострочення.
Проте Національний банк зафіксував випадки, коли фінансові установи передбачають у договорах умови, які порушують або обмежують права споживачів. Розглянемо на конкретних прикладах.
Сплата процентів за весь строк кредиту, навіть у разі дострокового повернення позики
Громадянка взяла у фінансової компанії позику на 5 тис грн. Строк кредиту – 30 днів, а відсоткова ставка – 2% від суми щоденно. Після завершення строку кредиту, вона його пролонгувала, але згодом вирішила повернути достроково. Фінансова установа, зі свого боку, вимагає від позичальника повернення процентів за ставкою 2% щоденно за весь строк кредиту, незважаючи на дострокове повернення. Компанія посилається на одну з умов договору: «у разі дострокового повернення всієї суми позики позичальник повинен сплатити проценти за весь строк позики».
Ця умова договору має ознаки такої, що суперечить законодавству, зокрема Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 16). Відповідно до зазначеного закону, споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, зокрема збільшивши суму періодичних платежів. Водночас у випадку дострокового повернення кредиту позичальник сплачує проценти лише за період фактичного користування кредитом (пункт 2 статті 16). Отже, вищезазначена умова договору обмежує права клієнта.
Проте до 8 січня 2021 року вимоги Закону України «Про споживче кредитування» не поширювалися на мікрокредити – позики строком до одного місяця та розміром до однієї мінімальної зарплати (в нашому прикладі йшлося саме про таку позику). Тому фінансові компанії цим користувалися та включали подібні недобросовісні умови до договорів зі споживачами. Проте навіть раніше такі умови мали ознаки порушення прав споживачів, адже в Цивільному Кодексі України (стаття 536 та стаття 1054) чітко зазначено, що нарахування процентів здійснюється лише під час користування коштами, а з поверненням позики таке користування коштами припиняється.
Штрафи та пеня за умовами кредитного договору перевищують тіло кредиту в декілька разів
Інший приклад: споживач узяв у фінансової компанії позику в розмірі 2,5 тис грн під 1,7% за день користування. Через прострочення виплат за кредитом фінансова компанія нарахувала загальний борг – 30 тис грн, що перевищує суму позики в 12 разів. Це стало можливим завдяки встановленню відповідних пені та штрафів у кредитному договорі.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист справ споживачів», у якій йдеться, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) вбачаються ознаки порушення в даних нарахуваннях, а, отже, і порушення прав споживача.
Кредитодавець змінює процентну ставку в разі прострочення кредиту
Ще один приклад: громадянка взяла кредит на один місяць у розмірі 4 тис грн під 1% за день користування. Виплативши половину тіла кредиту та процентів – 2 тис грн і 600 грн відповідно, вона прострочила виплату решти кредиту. Через неналежне виконання договору фінустанова змінила процентну ставку – підвищила її до 6% за день. Однак, підвищені відсотки застосовувалися не лише до частини простроченого боргу, а й до вже виплаченої суми.
Чим керувалася фінансова установа? Договором зі споживачкою, який передбачав право збільшити процентну ставку й для вже виплаченої частини позики у вигляді санкцій за прострочення.
Через складну термінологію та непрозоре викладення умов споживачка могла не зрозуміти зміст договору. З метою запобігання подібним ситуаціям Національний банк планує найближчим часом упровадити додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ, які унеможливлять зловживання з їх боку стосовно клієнтів – отримувачів фінансових послуг.
Серед інших умов у договорах з мікрофінансовими компаніями, що мають ознаки порушення прав споживачів, Національний банк виявив такі:
- споживач не погасив повністю борг, тому кредитодавець у односторонньому порядку продовжує строк дії кредитного договору нібито для повного погашення. Водночас продовжується дія усіх платежів за кредитом з одночасним збільшенням процентної ставки;
- кредитодавець описує умови договору у вигаданих термінах, які перетинаються або збігаються за їх суттю з іншими термінами. Такі поняття можуть увести споживача в оману, навіявши неправильне розуміння умов договору. Водночас варто зазначити, що згідно з Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (стаття 6) неоднозначні умови договору тлумачаться на користь споживача;
- кредитодавець нараховує проценти за кредитним договором як відповідальність за прострочення протягом дії карантину, всупереч установленій Законом України «Про споживче кредитування» забороні на такі нарахування. Варто зазначити, що така заборона розповсюджується на усі кредити, навіть на мікрокредити, що були видані до 8 січня 2021 року;
- єдиним загальним підписом під договором споживач дає згоду на обробку своїх персональних даних (не розуміє, яких саме) та даних третіх осіб, доступ до яких отримує кредитодавець із телефонної книги споживача та відкритих даних.
Як діяти споживачеві?
Якщо ви уклали договір, умови якого порушують ваші права і суперечать законодавству, письмово поскаржтеся керівництву фінустанови. Якщо ваша скарга залишилася без результату, зверніться до Національного банку України.
У випадку порушень прав споживачів НБУ має повноваження застосувати до фінустанови заходи впливу або накласти штрафні санкції. Проте Національний банк не має повноважень визнати договір неправомірним або несправедливим та анулювати його. Це може зробити лише суд.
Крім того, як зазначалося вище, щоб надалі запобігти порушенням прав споживачів, Національний банк планує встановити додаткові вимоги до договорів небанківських фінустанов із клієнтами. Так, регулятор планує заборонити включати до договорів недобросовісні умови надання послуг. Аналогічні вимоги вже ухвалені для банків.