Просто про економіку (на основі матеріалів Інфляційного звіту за липень 2023 року)

Як почувається економіка?

Українська економіка відновлюється швидше, ніж очікував НБУ. Цьому посприяли відсутність перебоїв з електроенергією, а також подальше налагодження шляхів постачання, у тому числі через західні кордони. У результаті пожвавилися різні види економічної діяльності: металургія, тваринництво, харчова промисловість. Жвавішим, ніж очікував НБУ, був і внутрішній попит. Українці почали витрачати більше коштів на товари та послуги. На це, зокрема, вплинуло поліпшення споживчих настроїв на тлі відновлення економіки та певне покращення фінансового стану домогосподарств. Вагому роль відіграють і значні бюджетні видатки. Уряд завдяки великим обсягам міжнародної допомоги може фінансувати соціальну сферу та відбудову пошкодженої інфраструктури, а за рахунок податків – забезпечувати армію.

З огляду на ліпшу, ніж очікувалося, ситуацію в першому півріччі НБУ переглянув прогноз зростання реального ВВПВаловий внутрішній продукт України – це загальна вартість товарів та послуг, виготовлених в Україні для кінцевого споживання. у 2023 році з 2,0% до 2,9%. У наступні роки зростання економіки пришвидшиться до 3,5–6,8%. Однак, якщо активна фаза війни триватиме довше, ніж передбачено основним припущенням (середина 2024 року), економіка, ймовірно, зростатиме повільніше. Росія не припиняє спроб знищити економічний потенціал країни. Свідченнями цього є теракт на Каховській ГЕС, посилення варварських обстрілів портової інфраструктури, блокада рф "зернового коридору" в Чорному морі та зрештою її вихід із зернової угодиЗернова угода - домовленість між ООН, Туреччиною, Україною і рф про морські коридори для вивезення українського зерна. Була підписана 22 липня 2022 року. 17 липня 2023 року термін дії зернової угоди збіг, РФ відмовилась від подальшої участі в ній.. Отже, ризики для економіки, як і потреби в міжнародній допомозі, залишаються суттєвими.

Що з цінами?

ІнфляціяІнфляція – темпи зростання загального рівня цін на споживчі товари та послуги в країні, який вимірюється зміною Індексу споживчих цін. стрімко знизилася від початку року. Ще в січні вона становила 26% у річному вимірі, тоді як уже в липні сповільнилася майже до 11%. Цьому посприяли доволі стабільна ситуація в енергетиці, здешевлення пального у першому півріччі, а також нарощування пропозиції продовольства. Вагомий вплив мали й заходи НБУ, що забезпечили стійкість валютного ринку та спонукали громадян більше заощаджувати в гривні. Зміцнення національної валюти на готівковому ринку стримувало зростання цін на товари і послуги зі значною складовою імпорту (одяг, електроніка, авто, медицина тощо). Ще один чинник стійкого сповільнення інфляції – незмінні тарифи на частину житлово-комунальних послуг (ЖКП), зокрема на опалення та гарячу воду. 

НБУ прогнозує подальше зниження інфляції – до 8,5% у 2024 році та 6,0% у 2025 році. Цьому сприятиме низка чинників. По-перше, очікується поступове зниження світових цін, зокрема на енергоносіїЕнергоносії – це нафта і нафтопродукти, природний газ, електроенергія тощо.. По-друге, завершення війни має сприяти нарощуванню виробництва, а більша пропозиція товарів стримує інфляцію. По-третє, НБУ і надалі балансуватиме валютний ринок та захищатиме привабливість гривні. Це обмежить зростання цін на імпортні товари. Додаткову підтримку курсу гривні на етапі відбудови країни забезпечуватимуть інвестиції та міжнародна фінансова допомога. Водночас основний внесок в інфляцію післявоєнних років, ймовірно, матиме поступове коригування тарифів на ЖКП.

Що буде з робочими місцями та зарплатами?

Рівень безробіття Рівень безробіття – це відношення кількості безробітних до кількості робочої сили. Робоча сила – це населення у віці 15 і більше років, яке забезпечує пропозицію праці в економіці, тобто працює (є зайнятим) або шукає роботу (є безробітним). Громадяни, які не працюють та не шукають роботу з різноманітних причин до робочої сили не входять. в Україні знижується, проте повільно. Одна з головних причин – кваліфікаційні диспропорції. Під час війни зріс попит на одні спеціальності та впав на інші. Дуже часто шукачі роботи пропонують одні навички, а роботодавці потребують інших. У результаті бізнес відчуває чималі труднощі із закриттям вакантних позицій. Серед нових вакансій сьогодні переважають робітничі професії, логістика та продажі. Також активніше шукають спеціалістів у галузях охорони здоров’я та освіти. Проблем із персоналом, звісно, додає вимушена міграція, спричинена війною. 

Однак пожвавлення економіки все ж сприяє поступовому відновленню ринку праці. Конкуренція за працівників зростає і підштовхує бізнес до підвищення заробітних плат. Про це свідчать як податкові дані, так і дані сайтів із працевлаштування. Згідно з опитуваннями, самі підприємства теж очікують подальшого підвищення витрат на оплату праці. НБУ також прогнозує на 2023–2025 роки поступове скорочення безробіття та зростання зарплат українців як у номінальному, так і реальному вимірах. Післявоєнна відбудова України створить умови для стійкого зростання зайнятості та доходів.

Як змінюються ставки за депозитами та кредитами?

Навесні та влітку цього року банки активно підвищували ставки за депозитами. У багатьох банках зараз можна відкрити гривневий депозит на 3–12 місяців за ставкою від 15% і вище. Така дохідність захищає заощадження від інфляційного знецінення. Не дивно, що впродовж останніх місяців українці досить активно відкривали депозити саме в національній валюті. Натомість попит на валютні вклади зменшився.

Все це є результатом цілеспрямованої політики НБУ. Так, підвищення облікової ставкиОблікова ставка – це інструмент, за допомогою якого НБУ впливає на інфляцію. За ставками, близькими для облікової, НБУ здійснює операції з банками. Тому коли НБУ змінює облікову ставку банки поступово коригують ставки за своїми депозитами та кредитами. Для того, щоб стримати майбутню інфляцію облікова ставка підвищується. Це стимулює громадян більше заощаджувати у національній валюті. та інші заходи НБУ, вжиті впродовж останнього року, сприяли поліпшенню ситуації на валютному ринку та зміцненню довіри до гривні. Це – важливий здобуток для всієї економіки. Саме тому НБУ і надалі забезпечуватиме достатню привабливість гривневих активів.

Звісно, ставки за кредитами для бізнесу і населення теж залишаються високими. Це пояснюється насамперед значною інфляцією та ризиками воєнного часу. Очікується, що в наступні роки кредитні ставки зменшуватимуться завдяки очікуваному зниженню безпекових ризиків і подальшому сповільненню інфляції.