Перейти до вмісту
Верховний Суд не дозволив підконтрольним І.В.Коломойському компаніям уникнути відповідальності перед Національним банком

Верховний Суд не дозволив підконтрольним І.В.Коломойському компаніям уникнути відповідальності перед Національним банком

Велика Палата Верховного Суду 2 липня 2019 року підтвердила позицію Національного банку, що входження держави у капітал ПриватБанку не є істотною обставиною для розірвання іпотечних договорів, укладених з підконтрольними Ігорю Коломойському майновими поручителями. Йдеться про судовий процес у справі № 910/15484/17, в якій Національний банк є відповідачем, а ПриватБанк - третьою особою.

Велика Палата Верховного Суду 2 липня 2019 року підтвердила позицію Національного банку, що входження держави у капітал ПриватБанку не є істотною обставиною для розірвання іпотечних договорів, укладених з підконтрольними Ігорю Коломойському майновими поручителями. Йдеться про судовий процес у справі № 910/15484/17, в якій Національний банк є відповідачем, а ПриватБанк - третьою особою.

Зокрема, Верховний Суд відхилив касаційну скаргу підконтрольного І.В.Коломойському ПрАТ "Ерлан" (ТМ "Біола"), яке вимагалорозірвання укладеного з Національним банком іпотечного договору і у такий спосіб намагалось уникнути виконання зобов’язань за ним. Відповідно до цього договору ПрАТ "Ерлан" надало Національному банку в заставу майно вартістю 3 млрд грн в якості забезпечення кредиту рефінансування, що надавався банку до націоналізації. Позивач вважав, що внаслідок входження держави в капітал ПриватБанку, відбулась істотна зміна обставин, коли кредитор (Національний банк) та боржник (ПриватБанк) поєднались в одній особі.

"Верховний Суд погодився з правовою позицією Національного банку, і тому сформував судову практику в цій категорії справ. Сьогодні майнові поручителі за кредитами рефінансування ПриватБанку намагаються в судах розірвати іпотечні договори, посилаючись на істотну зміну обставин. Загалом суди першої та апеляційної інстанцій вже ухвалили більше 50 судових рішень на користь Національного банку, які набрали законної сили. Однак рішення Великої Палати Верховного Суду від 2 липня є першим у цій категорії справ ухвалених на користь Національного банку судом найвищої інстанції, яке не підлягає оскарженню", - наголосив начальник Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Національного банку Віктор Григорчук.

Національний банк хотів би звернути увагу на окремі аргументи суду, що стали підставою для ухвалення цього рішення:

  1. Зміна власників ПриватБанку не призвела до зміни обсягу прав і обов’язків сторін за іпотечним договором. Тому це не може бути підставою для висновків про істотність зміни обставин у правовідносинах між кредитором (Національним банком) і майновим поручителем (ПрАТ "Ерлан).
  2. На час укладення між сторонами в справі договору іпотеки існувала законодавчо закріплена можливість зміни акціонера банку. Чинне на той момент законодавство не передбачало заборони продажу акцій банку, зокрема викупу 100% акцій банкуоднією особою, зокрема державою. Отже, під час укладання спірного договору у сторін не було об’єктивних підстав виходити саме з того, що зміна складу акціонерів чи неплатоспроможність банку у будь-якому випадку не настане.
  3. Не є істотною зміною обставин й порушення ПриватБанком зобов’язань за кредитним договором. Адже саме для забезпечення цих зобов’язань й укладався іпотечний договір.

Крім цього, Велика Палата Верховного суду підтвердила, що підстави для висновку про свавільне втручання держави в мирне володіння ПрАТ "Ерлан" своїм майном відсутні, оскільки ПрАТ добровільно та з власної ініціативи обмежило своє право власності на предмет іпотеки у встановлений чинним законодавством спосіб та прийняло на себе, зокрема, ризик настання відповідних несприятливих для себе наслідків у разі невиконання боржником основного зобов`язання. Саме з метою гарантування виконання зобов’язань за кредитом на законодавчому рівні закріплено інститут забезпечення.

Також суд відхилив доводи ПрАТ "Ерлан" про порушення Національним банком статті 73 Закону "Про Національний банк України", який нібито відмовився від прийняття виконання ПриватБанком взятих на себе зобов`язань за кредитним договором від третьої особи, а також не вчинив дій щодо списання з банку заборгованості після його націоналізації. 

Довідково:

У 2015 році І.В. Коломойський, який на той момент був співвласником ПриватБанку, в рахунок забезпечення погашення п’яти кредитів рефінансування, отриманих ПриватБанком за період 2008–2014 рр, уклав з Національним банком договори поруки. Фактично він взяв на себе особисті зобов’язання за погашення заборгованості банку перед Національним банком, яка на сьогодні становить 9,2 млрд грн. І.В. Коломойський не виконав жодного із цих зобов'язань перед Національним банком.

У 2018 році Національний банк подав чотири позови  до Господарського суду Дніпропетровської області та один позов до Cуду першої інстанції Республіки та Кантона Женеви (Швейцарія) проти І.В. Коломойського з метою стягнення заборгованості за кредитами рефінансування ПриватБанку. 19 березня 2019 року Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Національного банку та скасував ухвали Господарського суду Дніпропетровської області та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду щодо повернення позовних заяв Національного банку. В результаті Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження у справах про стягнення коштів з І.Коломойського.

Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини