Рівень непрацюючих кредитів (NPL)

Повномасштабне військове вторгнення росії в Україну переломило тенденцію до поступового скорочення частки непрацюючих кредитів (NPL), яке тривало з 2018 року: за цей час обсяг NPL зменшився на майже 300 млрд грн, частка в кредитному портфелі скоротилася з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року дані включають банки, що припинили діяльність .

У березні – травні 2022 року частка непрацюючих кредитів залишалася майже незмінною, зокрема через регуляторні пом’якшення в частині оцінки кредитного ризику. Починаючи з червня 2022 року, банки розпочали поступове визнання NPL.

На 1 січня 2023 року частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі зросла до 38%. Обсяг непрацюючих кредитів за березень – грудень 2022 року збільшився на 127 млрд грн до 432 млрд грн.

Близько 75% NPL сектору сконцентровано в державних банках, зокрема понад 40% припадає на Приватбанк.

Наслідки війни – руйнування активів та заставного майна, падіння доходів та погіршення платоспроможності позичальників знижують їх спроможність обслуговувати кредити, знижують якість кредитних портфелів банків та зумовлюють збільшення відрахувань у резерви.

Банки вже визнали значні кредитні втрати – від початку повномасштабної війни обсяги відрахування в резерви під кредити перевищили 100 млрд грн і становлять понад 12% кредитного портфеля, що банки мали наприкінці лютого 2022 року. Потенційні втрати кредитного портфеля внаслідок війни, економічної кризи та енергетичного терору країни-агресора можуть сягнути 30%.

Своєчасна оцінка банком кредитного ризику та проведення виважених реструктуризацій за потреби – запорука подальшої стійкості банків.

Робота з NPL, що виникнуть під час поточної кризи, триватиме після завершення її глибокої фази. Зокрема, банки матимуть актуалізувати стратегії скорочення NPL після припинення чи скасування воєнного стану. Це стосується і актуалізації планів зі зниження NPL державних банків, ухвалених Радою з фінансової стабільності.

Виконання цих планів є необхідною передумовою для підвищення їх інвестиційної привабливості в майбутньому.

Значний приріст частки NPL протягом 2015-2017 років пояснюється переважно трьома факторами:

Проведеною НБУ оцінкою якості активів банків (AQR), що спонукало банки визнати багато кредитів непрацюючими;
Запровадженням більш жорсткого визначення терміну "непрацюючий кредит (NPL)" відповідно до міжнародних практик (постанова Правління НБУ № 351);
Визнанням непрацюючих кредитів Приватбанком після націоналізації.

Детальніше про визначення непрацюючих кредитів (NPL) у різні роки:

Починаючи з 01.02.2017 непрацюючі кредити визначені відповідно до правил постанови Правління НБУ № 351 від 30.06.2016. Непрацюючими визначено кредити, за якими відбулася подія дефолту. Дефолт визначається фактом прострочення платежу за активом понад 90 днів, або неможливістю вчасного погашення боргу позичальника без стягнення забезпечення.
З 01.01.2013 непрацюючі кредити визначались відповідно до правил постанови Правління НБУ № 23 від 25.01.2012. Непрацюючими (попереднє визначення – негативно класифікованими) визначено активи/кредити, за якими прострочка перевищувала 90 днів; окремі активи/кредити із прострочкою від 30 днів та низьким фінансовим класом контрагента (дві останні із п'яти категорій якості).
Починаючи з 01.01.2001 непрацюючі кредити визначені відповідно до правил постанови Правління НБУ № 279 від 06.07.2000. Негативно класифікованими кредитами визнано кредитні операції, що класифіковані за ступенем ризику як "сумнівні" чи "безнадійні". Негативно класифікованими кредитами визнано кредити, за якими обслуговування заборгованості під загрозою (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення), а ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька або практично відсутня.

Докладніше про визначення непрацюючих кредитів див. презентацію "Нові підходи НБУ до визначення непрацюючих активів/кредитів, травень 2017 року".

Детальніше про вимоги розкриття інформації про NPL

Оприлюднення інформації про непрацюючі кредити банків відбувається на сайті Національного банку України починаючи з вересня 2017 року. Раніше оприлюднення цієї інформації здійснювалося банками разом із квартальною фінансовою звітністю банків.

А саме:

1. щомісячно з 01.09.2017 на офіційному інтернет-представництві Національного банку України відповідно до:

постанови Правління НБУ від 15.02.2018 № 11 "Про встановлення переліку інформації, що підлягає обов’язковому опублікуванню банками України" (зі змінами);
постанови Правління НБУ від 31.08.2017 № 85 "Про опублікування окремої інформації про діяльність банків України".

2. щоквартально з 01.01.2012 банки зобов’язані оприлюднювати проміжну фінансову звітність (у тому числі Примітку "Окремі показники діяльності банку" із зазначенням даних по кредитах у розрізі категорій якості) шляхом розміщення на веб-сайті банку відповідно до Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.10.2011 № 373.

3. щоквартально з 01.04.2005 банки зобов’язані публікувати квартальну фінансову звітність (у тому числі Примітку "Окремі показники діяльності банку" із зазначенням даних щодо кредитів у розрізі категорій ризику) в газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур’єр" чи газеті Верховної Ради України "Голос України" відповідно до:

Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 27.12.2007 № 480;
Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 07.12.2004 № 598.

Стратегія макропруденційної політики Національного банку України

Переглянути Завантажити

Дані про обсяги кредитів та частку непрацюючих кредитів у розрізі банків України з 2006 року

Завантажити