Звичайна версія сайту
Частка непрацюючих кредитів (NPL) в Україні становила 30% на початок 2022 року

Повномасштабне військове вторгнення росії в Україну переломило тенденцію до поступового скорочення частки непрацюючих кредитів (NPL), яке тривало з 2018 року. За січень-лютий 2022 року рівень NPL у банківській системі скоротився з 27.2% до 26.7%. У березні-травні 2022 року частка непрацюючих кредитів залишилася майже незмінною зокрема через регуляторні пом’якшення у частині оцінки кредитного ризику. Однак глибока економічна криза матиме наслідком погіршення якості кредитного портфеля банків. Починаючи з червня 2022 року банки розпочали поступове визнання NPL.

У 2021 році в результаті списання банками зарезервованих непрацюючих кредитів та активізації кредитування відбулося найсуттєвіше за останні роки зниження частки NPL та покращення якості кредитних портфелів за усіма групами банків. Зокрема, у банків з іноземним капіталом та у банків з приватним капіталом частка NPL вже скоротилася нижче рівня 10%.

Державні банки з 1 січня 2021 року до 1 березня 2022 року скоротили обсяг непрацюючих кредитів найбільше: на них припадало майже дві третини від загального скорочення за банківським сектором. В результаті частка непрацюючих кредитів у державних банках за цей період знизилась з 57.4% до 46.4%. Проте, частки NPL все ще залишається тягарем для держбанків, у яких досі сконцентровано близько 80% NPL сектору (близько 60% припадає на ПриватБанк).

Висока частка NPL до початку війни – це перш за все результат кредитної експансії минулих років, коли стандарти оцінювання платоспроможності позичальників були низькими, а права кредиторів недостатньо захищеними. Інша вагома причина – практика кредитування пов’язаних осіб, що припинили обслуговувати кредити під час кризи. 

Повномасштабна війна очікувано призведе до суттєвого погіршення платоспроможності позичальників, а отже – до зростання втрат від кредитного ризику та частки NPL. Своєчасна оцінка банком кредитного ризику та проведення виважених реструктуризацій за потреби – запорука подальшої стійкості банків. 

Робота із NPL, що виникнуть під час поточної кризи, триватиме після завершення її глибокої фази. Зокрема банки матимуть актуалізувати стратегії скорочення NPL після припинення чи скасування воєнного стану. Це стосується і актуалізації планів зі зниження NPL державних банків, ухвалених Радою з фінансової стабільності. Це є необхідною передумовою для підвищення їх інвестиційної привабливості у майбутньому.

25 найбільших банків, млн грн
 
Щоб продивитися динаміку портфелів, оберіть початкову точку на цьому графіку та натисніть кнопку програвача
Made with Flourish
Частка непрацюючих кредитів (NPL) 25 банків з найбільшим обсягом кредитного портфеля, %

Щоб продивитися динаміку портфелів, оберіть початкову точку на цьому графіку та натисніть кнопку програвача 
Made with Flourish
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у розрізі банківських груп, %
Значний приріст частки NPL протягом 2015-2017 років пояснюється переважно трьома факторами:
  1. Проведеною НБУ оцінкою якості активів банків (AQR), що спонукало банки визнати багато кредитів непрацюючими;
  2. Запровадженням більш жорсткого визначення терміну "непрацюючий кредит (NPL)" відповідно до міжнародних практик (постанова Правління НБУ № 351);
  3. Визнанням непрацюючих кредитів Приватбанком після націоналізації

 

Made with Flourish
Детальніше про визначення непрацюючих кредитів (NPL) у різні роки:
  • Починаючи з 01.02.2017 непрацюючі кредити визначені відповідно до правил постанови Правління НБУ № 351 від 30.06.2016. Непрацюючими визначено кредити, за якими відбулася подія дефолту. Дефолт визначається фактом прострочення платежу за активом понад 90 днів, або неможливістю вчасного погашення боргу позичальника без стягнення забезпечення.
  • З 01.01.2013 непрацюючі кредити визначались відповідно до правил постанови Правління НБУ № 23 від 25.01.2012. Непрацюючими (попереднє визначення – негативно класифікованими) визначено активи/кредити, за якими прострочка перевищувала 90 днів; окремі активи/кредити із прострочкою від 30 днів та низьким фінансовим класом контрагента (дві останні із п'яти категорій якості).
  • Починаючи з 01.01.2001 непрацюючі кредити визначені відповідно до правил постанови Правління НБУ № 279 від 06.07.2000. Негативно класифікованими кредитами визнано кредитні операції, що класифіковані за ступенем ризику як "сумнівні" чи "безнадійні". Негативно класифікованими кредитами визнано кредити, за якими обслуговування заборгованості під загрозою (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення), а ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька або практично відсутня.

Докладніше про визначення непрацюючих кредитів див. презентацію "Нові підходи НБУ до визначення непрацюючих активів/кредитів, травень 2017 року".

 

Детальніше про вимоги розкриття інформації про NPL

Оприлюднення інформації про непрацюючі кредити банків відбувається на сайті Національного банку України починаючи з вересня 2017 року. Раніше оприлюднення цієї інформації здійснювалося банками разом із квартальною фінансовою звітністю банків.

А саме:

1. щомісячно з 01.09.2017 на офіційному інтернет-представництві Національного банку України відповідно до:

  • постанови Правління НБУ від 15.02.2018 № 11 "Про встановлення переліку інформації, що підлягає обов’язковому опублікуванню банками України" (зі змінами);
  • постанови Правління НБУ від 31.08.2017 № 85 "Про опублікування окремої інформації про діяльність банків України".

2. щоквартально з 01.01.2012 банки зобов’язані оприлюднювати проміжну фінансову звітність (у тому числі Примітку "Окремі показники діяльності банку" із зазначенням даних по кредитах у розрізі категорій якості) шляхом розміщення на веб-сайті банку відповідно до Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.10.2011  № 373.

3. щоквартально з 01.04.2005 банки зобов’язані публікувати квартальну фінансову звітність (у тому числі Примітку "Окремі показники діяльності банку" із зазначенням даних щодо кредитів у розрізі категорій ризику) в газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур’єр" чи газеті Верховної Ради України "Голос України" відповідно до:

  • Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 27.12.2007 № 480;
  • Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 07.12.2004 № 598.