Національний банк оскаржив в апеляційному порядку рішення Одеського окружного адміністративного суду, який у грудні 2019 року за результатами судового розгляду скасував рішення НБУ про накладення штрафу на ПАТ "МТБ БАНК".
Вищезазначену інформацію Національний банк оприлюднює відповідно до ст.60 Директиви (ЄС) про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму*, а також інформує громадськість про підстави, на яких було прийнято рішення щодо ПАТ "МТБ БАНК".
Нагадуємо, у квітні 2019 року банківський регулятор прийняв рішення про застосування до зазначеного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу в розмірі 4 350 000,50 гривень.
Підставою для прийняття такого рішення є встановлення НБУ факту здійснення ПАТ «МТБ БАНК» ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу.
Зокрема, регулятором виявлено факти проведення за період з 21.02.2018 до 13.04.2018 7 юридичними особами – клієнтами банку (далі – Клієнти) фінансових операцій із перерахування безготівкових коштів у сумі близько 1,18 млрд грн на рахунки іншого банку, які у подальшому засобами інкасації цього банку доставлялися готівкою до підрозділів Клієнтів. Характер таких фінансових операцій дає підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані, зокрема, з легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку з огляду на таке:
- За зазначений період на рахунки зазначених Клієнтів, відкриті у банку, надійшли кошти на загальну суму близько 2,8 млрд грн від значної кількості юридичних осіб (більше 100) з рахунків, відкритих у понад 30 банках, як оплата за різні групи товарів та послуг, з яких близько 1,36 млрд грн надійшли від 5 юридичних осіб з рахунків відкритих в ПАТ "МТБ БАНК" та в іншому банку (далі – Контрагенти) як оплата за договорами факторингу, фінансового кредиту, фінансової допомоги, відступлення права вимоги. Водночас у 3 Контрагентів, що здійснювали фінансові операції з надання послуг факторингу, фінансового кредиту, відсутні ліцензії Нацкомфінпослуг щодо надання таких фінансових послуг.
- Обсяг операцій за квартал за рахунками Клієнтів у 350-1800 разів перевищував обсяг надходження коштів від основної діяльності, заявленій Клієнтами в своїх опитувальниках, заповнених під час встановлення ділових відносин.
- За результатами аналізу договорів на послуги з інкасації, фінансового кредиту, поставки товару, факторингу, векселів простих, на підставі яких здійснювалися фінансові операції за рахунками Клієнтів, встановлено, що:
- договори, укладені Клієнтами та Контрагентами є ідентичними за змістом та містять ідентичні умови, окремі договори містять недостовірну та/або суперечливу інформацію;
- векселі прості переведені на користь одного із Клієнтів чотирма векселедержателями. Водночас Клієнт був зареєстрований у 2017 році, а три векселедержателі припинили свою діяльність у 2010-2016 роках. Інформація щодо реєстрації четвертого векселедержателя взагалі відсутня;
- договори фінансового кредиту/факторингу передбачають умови, що вказують на відсутність економічної доцільності (сенсу) для кредитодавця.
- За результатами аналізу документів/інформації, які містяться в справах Клієнтів та Контрагентів, встановлено, що:
- вони відкрили рахунки у Банку у лютому-березні 2018 року в одному відділенні;
- Клієнти та 1 Контрагент на дату відкриття рахунків у Банку мали спільних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або директорів;
- деякі Контрагенти мають незначний розмір зареєстрованого статутного капіталу.
- У публічних джерелах наявна інформація, що Клієнти, Контрагенти та деякі юридичні особи, які перераховували кошти на рахунки Клієнтів, Контрагентів та/або які виступали стороною в договорах фінансового кредиту, поставки товару тощо, фігурують у кримінальних провадженнях, зокрема, як учасники діяльності, пов'язаної із наданням послуг по мінімізації податкових зобов'язань; підприємства, що мають ознаки фіктивності; учасники незаконної діяльності, пов'язаної із обготівкуванням безготівкових коштів, ухиленням від сплати податків, та які задіяні в легалізації грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, зокрема, від здійснення фіктивного підприємства.
Водночас банк не забезпечив здійснення достатніх заходів щодо вивчення Клієнтів та аналізу їх фінансових операцій, спрямованих на якісне управління ризиками у сфері фінансового моніторингу, зокрема, щодо:
- встановлення реальних фінансових можливостей Клієнтів для здійснення фінансових операцій на загальну суму понад 1 млрд грн упродовж короткого періоду часу;
- ефективної оцінки фінансового стану Клієнтів, включно з наявними у банку документами/інформацією про обсяги запланованих операцій за квартал, показники фінансової звітності Клієнтів;
- отримання документів, що підтверджують зміст діяльності Клієнтів, зокрема, з огляду на перерахування ними коштів з метою подальшого підкріплення кас готівкою;
- якісного аналізу вищезазначених фінансових операцій Клієнтів з метою виявлення фінансових операцій, які не відповідають фінансовому стану та суті діяльності цих Клієнтів, економічна доцільність за якими відсутня, що призвело до невірної оцінки рівня ризику Клієнтів та нездійснення Банком заходів зі зменшення наявних ризиків, зокрема, через поглиблену перевірку таких Клієнтів.
До того ж банк ініціював здійснення посилених заходів з метою управління ризиками у сфері фінансового моніторингу тільки після отримання від Національного банку відповідного запиту.
_______________
* Ст.60 Директиви (ЄС) 2015/849 від 20 травня 2015 р. про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму зобов’язує держави публікувати інформацію щодо прийнятих їх компетентними органами рішень про застосування адміністративного покарання чи заходу за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також - про оскарження таких рішень та будь-яку подальшу інформацію про результати такого оскарження. Україна зобов’язана імплементувати вказану Директиву та здійснювати публікування такої інформації, відповідно до зобов’язань перед ЄС (відповідно до Угоди про асоціацію) та МВФ.
