Правління Національного банку України прийняло рішення підвищити облікову ставку до 17,5% річних з 13 липня 2018 року, щоб повернути інфляцію у межі цільового діапазону у 2019 році.
На думку Національного банку, зниження інфляції до цілі може опинитися під загрозою через дію низки чинників – подальше пожвавлення внутрішнього попиту, активну трудову міграцію, посилення ризиків щодо отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду та іншого пов’язаного фінансування, зависокі інфляційні очікування, зниження інтересу інвесторів до активів країн, що розвиваються. Більш жорстка монетарна політика нівелюватиме їх вплив та сприятиме зниженню інфляції до 5,8% на кінець наступного року і до 5% у 2020 році.
У червні 2018 року споживча інфляція суттєво сповільнилася до 9,9% у річному вимірі та виявилася дещо нижчою за траєкторію прогнозу Національного банку, опубліковану в Інфляційному звіті (квітень 2018 року). Насамперед, це відбулося завдяки відчутному збільшенню пропозиції продуктів харчування внаслідок більш сприятливих погодних умов і зростання імпорту. Крім того, на вартості імпортованих товарів, а також цінах на товари та послуги зі значною імпортною складовою у собівартості сприятливо позначилося зміцнення обмінного курсу гривні, що зокрема було зумовлено жорсткою монетарною політикою Національного банку.
Базова інфляція в червні також уповільнилася – до 9,0% у річному вимірі та виявилася нижчою за очікування. Утім, усе ще високе значення базової інфляції свідчить про збереження значного фундаментального інфляційного тиску. Це насамперед результат стійкого зростання споживчого попиту, який підтримують високі темпи збільшення доходів, що значно перевищують темпи зростання економіки.
Вплив проінфляційних чинників посилиться в подальшому, проте жорстка монетарна політика компенсує їх ефект і забезпечить зниження інфляції та її повернення в межі цільового діапазону у 2019 році
Національний банк залишає прогноз інфляції на кінець 2018 року незмінним на рівні 8,9%. Більш швидке, ніж прогнозувалося, уповільнення інфляції у травні-червні поточного року буде нівельоване у другому півріччі. Адже наприкінці року очікується суттєвіше, ніж передбачалося раніше, підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів, спрямоване на наближення цін на газ на внутрішньому ринку до ціни імпортного паритету, та відповідне здорожчання пов’язаних із ними житлово-комунальних послуг.
Цей чинник також впливатиме на рівень інфляції і протягом перших трьох кварталів наступного року, що не дозволить Національному банку привести її в межі цільового діапазону раніше IV кварталу 2019 року. Однак цей фактор лежить поза межами впливу монетарної політики і, відповідно, її інструменти не мають застосовуватися для його нівелювання.
Водночас на рівень інфляції у другій половині 2018 та у 2019 році буде тиснути низка факторів, ефекти яких, на відміну від підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів, мають бути компенсовані за допомогою інструментів монетарної політики. Серед них:
- вищий, ніж досі очікувалося, внутрішній попит, у тому числі за рахунок зростання заробітних плат і переказів від трудових мігрантів;
- спад інтересу інвесторів до українських суверенних зобов’язань унаслідок глобальної тенденції виходу інвесторів з активів країн, що розвиваються, та відтермінування отримання фінансування за програмою співпраці з МВФ;
- інфляційні очікування, які продовжують перевищувати інфляційні цілі Національного банку.
Саме на компенсацію дії цих чинників спрямоване сьогоднішнє рішення Правління підвищити облікову ставку.
За таких умов проведення більш жорсткої монетарної політики стане одним з ключових факторів, який забезпечить зниження інфляції відповідно до прогнозної траєкторії та дозволить привести її у межі цільового діапазону у IV кварталі 2019 року. Відповідно, Національний банк залишив незмінним прогноз інфляції і на кінець 2019 року – на рівні 5,8%.
У 2020 році інфляція уповільниться до 5,0%, що відповідатиме центральному значенню цільового діапазону (5,0% ± 1 в. п.).
Після прискорення у 2018 році економічне зростання дещо уповільниться
Національний банк вважає актуальним прогноз зростання реального ВВП на рівні 3,4% у 2018 році. Основною рушійною силою економічного зростання залишиться приватне споживання, що у поточному році посилиться завдяки збереженню високих темпів зростання реальних зарплат на тлі активних міграційних процесів. Сприятливі умови торгівлі, відновлення промислового виробництва та розширення доступу українських експортерів на зовнішні ринки дозволять скоротити від’ємний внесок чистого експорту у ВВП.
У 2019 році зростання реального ВВП уповільниться до 2,5% (у попередньому прогнозі – 2,9%) через вичерпання ефектів підвищення соціальних стандартів, жорсткі монетарні умови, необхідні для повернення інфляції до цілі, а також стриманість фіскальної політики, яка зумовлюватиметься необхідністю погашення значних обсягів державного боргу.
У 2020 році реальне зростання економіки становитиме 2,9%. Основним драйвером економічного зростання у середньостроковому періоді й надалі буде приватне споживання, додатковим стимулом для якого є перекази з-за кордону, що зростають через посилення трудової міграції. Водночас, зростання інвестицій буде стримуватися підвищенням витрат підприємств на фонд оплати праці. Внесок чистого експорту на прогнозному горизонті залишиться від’ємним, хоча і скоротиться, оскільки значна частина внутрішнього споживчого попиту й інвестицій в основний капітал задовільнятиметься за рахунок імпорту.
Ключовим припущенням окресленого сценарію залишається подальший поступ у здійсненні структурних реформ, передбачених програмою співпраці з МВФ
Ці реформи вкрай важливі для забезпечення макрофінансової стабільності та стійкого економічного зростання у довгостроковій перспективі. А доступ до офіційного фінансування від МВФ та інших зовнішніх партнерів дозволить Уряду залучати боргові ресурси на міжнародних ринках капіталу за прийнятними умовами.
Національний банк очікує, що необхідні реформи будуть здійснені, і у 2018 році Україна отримає близько 2 млрд дол. США від МВФ, а також кредити від ЄС та Світового банку. Це дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 20,7 млрд дол. США на кінець поточного року. Однак у 2019 та 2020 роках через пікові виплати за зовнішнім державним боргом платіжний баланс буде зведено з дефіцитом, і міжнародні резерви будуть на рівні близько 20 млрд дол. США.
Відповідно, основним ризиком для реалізації окресленого макроекономічного прогнозу є відсутність прогресу у проведенні структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності, та продовження чинної програми з МВФ
Подальше зволікання з реалізацією умов програми співпраці з МВФ зменшує ймовірність отримання фінансування, передбаченого цією програмою, і все більше звужує вікно можливостей у залученні боргових ресурсів на міжнародних ринках капіталу, необхідних для здійснення пікових виплат за державним боргом у 2018-2020 роках. Відтак, недоотримання запланованих надходжень загострює проблеми фінансування бюджетних витрат.
Актуальними також залишаються такі ризики:
- подальший відплив капіталу з країн, що розвиваються, унаслідок швидшого переходу центральними банками розвинутих країн до більш жорсткої монетарної політики;
- спад у глобальній економіці через ескалацію широкомасштабних торгівельних війн;
- збереження високих темпів трудової міграції.
Під час минулого засідання з питань монетарної політики у травні Правління Національного банку зауважило, що може в подальшому підвищити облікову ставку у разі посилення ризиків для зниження інфляції та макрофінансової стабільності. Відтак, з огляду на необхідність нівелювати зазначені чинники, що будуть тиснути на інфляцію у 2018-2019 рр., і враховуючи зростаючу імовірність реалізації окреслених ризиків, Правління Національного банку вважає за необхідне посилити жорсткість монетарних умов шляхом підвищення облікової ставки.
У разі подальшого зростання вірогідності реалізації зазначених ризиків або появи нових суттєвих загроз для зниження інфляції та для макрофінансової стабільності Національний банк може продовжити підвищення облікової ставки до рівня, необхідного для повернення інфляції до встановлених цілей в середньостроковій перспективі.
Підвищення облікової ставки до 17,5% затверджено Рішенням Правління Національного банку України від 12 липня 2018 року № 443-рш "Про розмір облікової ставки".
Новий детальний макроекономічний прогноз буде опублікований в Інфляційному звіті 19 липня 2018 року.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням цього рішення, буде оприлюднено 23 липня 2018 року.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 06 вересня 2018 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.