Національний банк України у грудні провів традиційний практичний семінар "Монетарна політика в країнах з ринками, що розвиваються: створення інтегрованих рішень". У заході взяли участь провідні економісти та експерти з Міжнародного валютного фонду, Європейського центрального банку, центральних банків України, Польщі, Грузії, Чилі, Домініканської Республіки, а також аналітики з Німеччини, Австрії, Чехії та представники академічної спільноти.
Цього року основна увага практичного семінару зосереджувалася на розробленні комплексного підходу до економічної політики, що сприяє досягненню макроекономічної та фінансової стабільності в умовах глобальних викликів. Програма заходу містила як презентації сучасних фундаментальних досліджень за окремими напрямами, так і практичних моделей, що можуть використовувати центральні банки для розширення інструментів політики.
"Сьогодні з викликами та наслідками невизначеності так чи інакше стикаються всі країни, зокрема і з ринками, що розвиваються. Завдання віднайти баланс між короткостроковими антикризовими заходами й стратегічними цілями є актуальним для кожного з нас. На моє переконання, інтегровані підходи, обмін досвідом і міжнародна співпраця є ключовими елементами успіху", – сказав Голова НБУ Андрій Пишний, відкриваючи захід.
У сучасних умовах великих економічних шоків та невизначеності політика центральних банків країн з ринками, що розвиваються (Emerging Markets), має бути гнучкою. Водночас важливо зберігати чіткий фокус на незмінній стратегічній цілі. Пошук оптимального балансу між гнучкістю та послідовністю і є ключем до досягнення макрофінансової стабільності. Як підкреслив Голова НБУ, "війна росії проти України, глобальні економічні шоки та геополітична нестабільність вимагають від центральних банків не тільки ефективного реагування, а й стратегічного мислення".
Наводимо основні висновки спікерів практичного семінару НБУ.
Розширення інструментарію центральних банків є необхідним для належної реакції монетарної політики на короткострокові шоки
Для країн з малою відкритою економікою, що глибоко інтегровані у світову економіку, традиційного процентного інструментарію може бути недостатньо в умовах великих глобальних шоків. Це особливо актуально для країн Emerging Markets, адже вони є надзвичайно чутливими до несприятливих глобальних подій через значні ризики миттєвої зупинки припливу зовнішніх інвестицій та швидкого відпливу капіталу.
Як наслідок, центральні банки країн Emerging Markets для досягнення макрофінансової стабільності дедалі частіше застосовують неконвенційну комбінацію інструментів політики, яка, крім процентної політики, включає валютні інтервенції та контроль за рухом капіталу. Зважена комбінована політика дає змогу центробанкам досягати своїх цілей та зберігати контроль за інфляційними очікуваннями.
У своєму виступі один з ключових спікерів практичного семінару Марчін Коласа з МВФ презентував теоретичну модель, що обґрунтовує необхідність застосування валютних інтервенцій та контролю за рухом капіталу поряд з класичними інструментами. Його висновки свідчать, що розширений інструментарій може значно посилити ефективність монетарної політики, особливо для вразливіших до зовнішніх шоків країн, у тому числі через неповну заякореність інфляційних очікувань та суттєві дисбаланси на валютному ринку.
Контроль за рухом капіталу та накопичення міжнародних резервів знижують ризики дестабілізації економіки в майбутньому
Низка нетрадиційних інструментів політики центробанку можуть бути не лише ефективним антикризовим заходом, але й використовуватися для збереження макрофінансової стабільності в довгостроковій перспективі. Так, наприклад, накопичення міжнародних резервів може створити буфер для подолання потенційних криз у майбутньому, що знижує невизначеність для фінансових ринків вже сьогодні.
Луїс Феліпе Cеспедес з центрального банку Чилі презентував дослідження про достатність рівня міжнародних резервів. На основі структурної моделі та емпіричних доказів він навів низку чинників, що впливають на оптимальність рівня та швидкості накопичення резервів. Серед них: премія за ризик, рівень глибини фінансового ринку, невизначеність та ступінь фінансового стресу.
Іншим інструментом для збереження стійкості у тривалій перспективі може стати виважений контроль за рухом капіталу. Алехандро ван дер Готе з Європейського центрального банку обґрунтовував застосування контролю за рухом капіталу в умовах надходження значних обсягів міжнародних інвестицій в країни Emerging Markets. Припливи інвестицій, що супроводжуються зростанням частки іноземної власності в країні, обмежують ефективність традиційного інструментарію центробанків через недосконалість економічних взаємозв’язків. Для того, щоб зменшити дисбаланси та запобігти потенційним негативним ефектам, може використовуватися контроль за рухом капіталу.
Забезпечення макрофінансової стабільності потребує ефективної взаємодії монетарної та фіскальної влади
Світовий досвід та незліченна низка досліджень свідчать, що фіскальна і монетарна політики можуть як перешкоджати одна одній, так і мати синергетичний позитивний ефект для досягнення законодавчо визначених цілей кожної з гілок влади. Макс Брайтенлехнер з Університету Інсбрука презентував результати аналізу фіскального каналу монетарної політики. Як свідчить його дослідження, у випадку стагфляційних шоків відгук фіскальної політики через зниження податків може посилити ефективність монетарної політики. Натомість підтримання споживання за допомогою прямих фіскальних трансфертів за таких умов може генерувати більші інфляційні ризики, перешкоджати ефективності монетарної політики та, зрештою, призводити до більших втрат для економіки країни.
Роль монетарної та фіскальної політики в досягненні макрофінансової стабільності потрібно чітко розмежовувати. Гернот Мюллер з Університету Тюбінгена презентував результати оцінювання оптимального формату взаємодії монетарної та фіскальної політики, зробленого на основі складної багатосекторальної структурної моделі. Якщо монетарна політика є основним стабілізатором агрегованої економіки, то ефективна фіскальна політика передбачає стабілізацію окремих секторів, що постраждали найбільше. Така комбінація дає змогу забезпечувати ефективну взаємодію та обмежувати протиріччя, що можуть виникати в разі одночасної дії негативних різнобічних шоків.
Ефективне використання комбінованих інструментів політики вимагає комплексного та інтегрованого аналітичного підходу
Центральний банк може використовувати окремі інструменти для подолання конкретних викликів. Водночас усі елементи інструментарію мають узгоджуватися між собою та застосовуватися комплексно. Це потребує аналітичного підходу до моделювання та прогнозування, який інтегрує мікс інструментів та враховує їхній взаємозв’язок.
Еспер Лінде з МВФ, один з ключових спікерів практичного семінару, презентував модель Інтегрованого підходу до політики (IPF – Integrated Policy Framework), оцінену для низки країн з малими відкритими економіками. Така модель дає змогу не лише відтворювати особливості застосування комплексу інструментів в окремих країнах на історичному горизонті, але й визначати їхню оптимальну комбінацію на майбутнє. Результати оцінювання моделі на основі даних розвинених економік та країн Emerging Markets надають переконливі докази того, що застосування валютних інтервенцій та контролю за рухом капіталу разом із процентною політикою збільшує ефективність монетарної політики центробанків країн з меншою економікою.
Про інший аналітичний метод, що дає змогу керувати комплексом інструментів політики, розповів Адам Ремо з МВФ. Він презентував Модель прогнозування внутрішнього та зовнішнього балансу (FINEX – Forecasting Model of Internal and External Balance), що є розширеною версією більш традиційної та простішої Квартальної прогнозної моделі, яку широко застосовують різні центробанки світу, зокрема й НБУ. Хоча FINEX побудована на основі висновків з моделі IPF, вона є простішою для обслуговування та застосування на практиці для прогнозування та аналізу політики.
Важливо зберігати баланс між складністю моделей та їхньою зрозумілістю для громадськості
Як зазначив Володимир Лепушинський, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ, потреба в удосконаленні аналітичного інструментарію з огляду на особливості гнучкого інфляційного таргетування є особливо актуальною для України. Впровадження FINEX дасть змогу врахувати поточні умови функціонування економіки країни та розширить можливості аналізу комплексу інструментів політики.
Своїм досвідом застосування розширених моделей також поділилися Шалва Мхатрішвілі з Національного банку Грузії та Набіль Лопес з центрального банку Домініканської Республіки. Вони погодилися, що в поточних умовах глобальних шоків та високої невизначеності розроблення та застосування відповідних аналітичних методів є складним, проте вкрай необхідним завданням.
Попри значні наукові й практичні досягнення, існує потреба враховувати традиційний компроміс між складними моделями, що охоплюють численні аспекти економіки, та простішими моделями, які легше інтерпретувати та які дають змогу уникати спотвореного розуміння економічних взаємозв'язків, наголосив Яромір Бенеш з OGResearch. Він зазначив, що в арсеналі центральних банків мають бути різні моделі, що можуть застосовуватися за різних умов. Однак важливими є не лише аналітичні спроможності центральних банків для обслуговування свого модельного інструментарію, а й правильна комунікація результатів моделювання як всередині установи, так і для громадськості.
"Дискусії на практичному семінарі значно розширили наше розуміння викликів через призму макроекономічних моделей. Очікую, що озвучені ідеї допоможуть зміцнити наші зусилля щодо досягнення цінової та фінансової стабільності, а також стійкого економічного зростання", — зазначив заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук, підбиваючи підсумки заходу.
Запис практичного семінару доступний за цим посиланням, а презентації спікерів та програма – на спеціальному лендингу заходу.