Звичайна версія сайту

Українська економіка поступово відновлюється від коронакризи, а разом з цим прискориться і зростання цін – Інфляційний звіт НБУ

Економіка скоротиться на 6% за підсумками 2020 року, але у наступні роки її зростання становитиме близько 4%. В свою чергу, інфляція прискориться до 4,7% на кінець цього року і також буде близькою до середньострокової цілі Національного банку 5% у наступні роки. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за липень 2020 року.

З другого півріччя цього року економіка розпочала відновлення

Найгірший період для економіки вже позаду. Пом’якшення карантинних обмежень сприяє пожвавленню ділової активності. Досить м’яка монетарна та фіскальна політика підтримають економічне зростання в наступні роки. Втім, темпи відновлення будуть стримуватися все ще пригніченим споживчим та інвестиційним попитом, зокрема через високий рівень невизначеності щодо поширення коронавірусу.

Відновлення буде нерівномірним за видами економічної діяльності:

  • найбільш постраждалі від карантинних обмежень галузі, зокрема сфера послуг, торгівля та транспорт частково відновляться вже в ІІІ кварталі. Однак через низький попит вони ще тривалий час не повернуться до докризового рівня;
  • відновлення в експортних галузях, зокрема металургії, відбудеться разом із зростанням світового попиту вже в наступному році. Сільське господарство, очікувано, буде серед видів економічної діяльності, які найменше постраждають саме від карантинних обмежень, проте цього року очікуються дещо менші обсяги врожаю через гірші погодні умови.
  • нові стимули для розвитку отримує IT-сектор, зокрема в частині проєктів із організації віддаленої роботи, а також внутрішній туризм.

Пандемія позначиться й на ринку праці

За час карантину рівень безробіття в Україні зріс, а зростання зарплат практично призупинилося. Рівень безробіття знижуватиметься поступово – бізнес буде обережним у розширенні штатів через ризик другої хвилі поширення вірусу. Водночас зростання реальних зарплат відновиться вже у наступному році.

Загальне пожвавлення економіки дещо прискорить інфляцію у наступні роки

Втім, вона залишатиметься в межах цільового діапазону 5% +/- 1 в.п. завдяки виваженій монетарній політиці. Вагомим проінфляційним фактором стане зростання реальних доходів населення. Базова інфляція прискориться до 4% разом із відновленням економічної діяльності. З огляду на світові тренди також зростатимуть ціни на енергоносії.

Інфляцію стримуватиме поступовий перехід монетарних умов від стимулюючих до нейтральних. У 2021 році облікова ставка Національного банку, яка сьогодні перебуває на рекордно низькому рівні у 6%, ймовірно дещо підвищиться у відповідь на зростання інфляційного тиску через відновлення споживчого та інвестиційного попиту. Однак монетарні умови все ще залишатимуться стимулюючими до середини 2022 року. Враховуючи, що попередні зниження облікової ставки ще не повною мірою відобразилися у вартості ресурсів на фінансових ринках, це створює передумови для подальшого зниження відсоткових ставок за кредитами та депозитами.

Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у липневому "Інфляційному звіті" розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:

  • Заходи Національного банку з підтримки економіки під час пандемії 

У відповідь на поширення COVID-19 Національний банк вжив широкий спектр заходів, щоб зменшити турбулентність на фінансовому ринку України, а також підтримати реальний та фінансовий сектори економіки.

Насамперед НБУ створив умови, щоб позики для бізнесу та населення стали доступнішими. Для цього НБУ суттєво пом’якшив монетарну політику. З початку березня облікова ставка була знижена на 5 в.п. до рекордно низького рівня в історії України у 6%. Сьогодні серед країн, що розвиваються, НБУ є одним із лідерів за темпами зниження ключової ставки. Додатково до цього були запроваджені нові інструменти, що дають змогу підтримати кредитування та надають банкам гнучкості в управлінні ліквідністю, зокрема довгострокове рефінансування та своп процентної ставки.

Для банків також були пом’якшені вимоги щодо капіталу, фінансової звітності, стрес-тестування. Важливе значення мало також неухильне дотримання Національним банком політики гнучкого курсоутворення на валютному ринку. Завдяки вчасним валютним та вербальним інтервенціям НБУ швидко та ефективно заспокоїв валютний ринок під час перших тижнів карантину й не допустив розгойдування інфляційних та девальваційних очікувань.

Завдяки такій послідовній політиці, а також реформам попередніх років ситуація на фінансових ринках швидко нормалізувалася, а бізнес отримав стимули для швидшого відновлення. Сьогодні банківська система стабільно працює, інфляція залишається низькою, а відсоткові ставки в економіці продовжують знижуватися. 

  • Як глобальні кліматичні зміни впливають на економіку України

Питання зміни клімату привертають все більшу увагу центральних банків. Міжнародний розвиток, економіка праці, сільське господарство незабаром будуть змушені підлаштовуватися під нові реалії. Так, унаслідок кліматичних змін у регіонах, близьких до екватору, очікується зменшення врожайності кукурудзи і пшениці. Натомість у регіонах, розташованих ближче до полюсів, очікується зростання врожайності цих рослин та цукрового буряку. Ймовірним є також більш швидке дозрівання культур, що скорочує час збирання врожаю, але може знизити його поживну якість.

З огляду на помірний континентальний клімат унаслідок глобальних змін клімату в Україні може підвищитися врожайність, однак країна може зіткнутися й з низкою викликів. Через тепліший клімат ймовірним є зниження річних опадів в родючих районах півдня і сходу, а на заході – зростання імовірності руйнівних повеней. Кліматичні зміни також можуть зміцнити позиції конкурентів на світових ринках і посилити коливання цін на продовольство. Боротьба з парниковими викидами та нові винаходи на кшталт штучного м’яса можуть знизити попит на зерно з боку тваринництва.

Все це буде суттєво впливати на споживчі ціни і ускладнювати досягнення Національним банком цілі з інфляції. Тож питання зміни клімату набувають актуальності й для НБУ. Мінімізувати негативні ефекти від зміни клімату може розвиток ринків страхування та форвардних операцій.

  • Особливості обрахунку цін в період карантину

У зв’язку з поширенням COVID-19 багато країн світу, в тому числі Україна, запровадили карантинні заходи, які включали обмеження на пересування людей, фактичну заборону на ведення торгівлі товарами не першої необхідності та функціонування закладів обслуговування. Це ускладнило спостереження за цінами як через відсутність деяких товарів та послуг, так і через рекомендації обмежити пересування представників Держстату – реєстраторів. Попри широке застосування ними інших способів збору даних (телефоном чи з онлайн-магазинів) вибірка за окремими товарами-представниками чи навіть їх цілими групами виявилася недостатньою.

Для обрахунку інфляції були застосовані альтернативні методи згідно з наявною методологією, серед яких метод імпутації або перенесення на ціни відсутніх товарів та послуг темпів зростання цін з товарів чи групи товарів зі схожими характеристиками. За розрахунками НБУ, застосування цих методів у цілому мало незначний знижувальний ефект на загальний показник річної інфляції – до 0,1 в. п. у червні 2020 року.

  • Оцінка тренду реального ефективного обмінного курсу для України

Відхилення реального ефективного обмінного курсу від рівноважного рівня (розрив РЕОК) цікавить центральні банки з тієї причини, що цей показник може служити одним з індикаторів збалансованості економіки. Рівноважний РЕОК не є спостережуваною величиною. Тож його можна лише оцінити за допомогою моделювання.

Результати застосування одного з таких методів моделювання для України свідчать про формування помірного додатного розриву РЕОК у 2019 році, що узгоджується із політикою НБУ щодо зниження інфляції до цілі. Після подолання високої інфляції НБУ прискорив монетарне пом’якшення. Внаслідок цього РЕОК наблизиться до рівноважного значення у найближчій перспективі.

  • Вплив пандемії COVID-19 на інфляцію в країнах-торговельних партнерах України

Стрімке поширення пандемії у світі, у тому числі в Європі, спричинило суттєве звуження сукупного попиту. Унаслідок цього економічна активність знизилася до найнижчих рівнів за останні 70 років, а значна кількість країн зіштовхнулася з ризиком дефляції. Це на тлі низьких цін на енергоносії призвело до загального зниження інфляційного тиску з боку країн – торговельних партнерів України.

Водночас в окремих країнах  інфляційний тиск навпаки посилився. Це зокрема Росія, Туреччина, Грузія, Білорусь. Ключовими чинниками прискорення інфляції в цих країнах були ажіотажний попит на окремі продукти харчування, а також девальваційні ефекти.

Очікується, що до кінця поточного року інфляційний тиск на українську економіку з боку країн – торговельних партнерів все ж буде слабким через швидке вгамування ажіотажу та збереження млявого попиту. Втім, у наступні роки він зростатиме в умовах пожвавлення світової економіки і збереження м’якої фіскальної й монетарної політики у більшості країн.    

Інфляційний звіт відображає бачення Національного банку щодо поточного та майбутнього стану економіки України з акцентом на інфляційному розвитку, що є основою рішень з монетарної політики. Національний банк України публікує звіт щокварталу, починаючи з квітня 2015 року.

 

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини

Поділитись