Фінансові ринки

Нормативно-правові акти Національного банку не встановлюють вимогу щодо пред’явлення паспорту під час здійснення такої операції. Водночас банк самостійно визначає систему моніторингу операцій своїх клієнтів і може вимагати пред’явлення паспорта з метою дотримання обмеження на продаж іноземної валюти.

Обґрунтування

Пункт 39 розділу IV Положення № 5 забороняє уповноваженим установам здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти або банківських металів з фізичною поставкою одній фізичній особі в один операційний (робочий) день у межах одного/однієї банку/фінансової установи, за винятком здійснення таких операцій у незначному розмірі (до 150 тис грн. в еквіваленті).

Так.

Обґрунтування

Під час здійснення операцій із надання резидентом позики/поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті нерезиденту (ураховуючи купівлю іноземної валюти) такий резидент та його обслуговуючий банк мають керуватись нормами розділу ІХ (у частині дотримання встановлених лімітів на проведення відповідних операцій) та розділу Х (у частині умов, порядку та особливостей здійснення операцій за поточними рахунками клієнтів банків) Положення № 5.

Так. Нормативно-правові акти Національного банку не містять заборони щодо купівлі іноземної валюти юридичними особами та фізичними особами − підприємцями для проведення авансових платежів (попередньої оплати) за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Обґрунтування

Пункт 54 розділу V Положення № 5 визначає особливості здійснення лише окремих операцій з купівлі іноземної валюти з метою проведення юридичними особами та фізичними особами − підприємцями розрахунків з нерезидентом за імпорт товарів, які поставлені в Україну.

Так. Такі операції мають здійснюватися в межах е-ліміту (100 тис євро на календарний рік) та з урахуванням обмежень на здійснення інвестицій в певні іноземні країни, що визначені Положенням № 5 (офшорні юрисдикції, державу-агресор/окупант, держави, що не виконують рекомендації FATF тощо).

Обґрунтування

Нормативно-правові акти Національного банку України не обмежують право резидента у виборі, яким саме чином він планує інвестувати за кордон. Наприклад, для цього він може переказати кошти або безпосередньо на рахунок продавця іноземного об’єкту інвестування, або скористатися послугами професійного посередника – іноземного брокера, що є звичайною світовою практикою. В останньому випадку кошти переказуватимуться на банківський рахунок іноземного брокера за кордоном.

Такі операції мають здійснюватися протягом календарного року на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 100 тис євро включно (пункт 88 розділу ІХ Положення № 5).

Слід також враховувати, що пунктом 144 розділу І Положення №5 заборонені валютні операції з інвестування за кордон у випадках, якщо об’єкт інвестиції та/або продавець-нерезидент цього об’єкта має реєстрацію (місцезнаходження, місце проживання) в державі (на території):

• яка віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
• що визнана Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом (такою державою є Російська Федерація);
• яка не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, які проводять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
• що має стратегічні недоліки у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення відповідно до заяв Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).