Верховний Суд у листопаді 2020 року постановив залишити без змін судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та Шостого апеляційного адміністративного суду щодо скасування рішення Національного банку про накладення штрафу на АТ "УКРСОЦБАНК".
Водночас Верховний Суд розглянув справу без повідомлення про її розгляд та без виклику представників Національного банку.
Підстави накладення штрафу
У листопаді 2018 року регулятор ухвалив рішення про накладення на АТ «УКРСОЦБАНК» штрафу в розмірі 30 454 928,35 гривень.
Підставою для прийняття такого рішення стало встановлення НБУ факту здійснення банком ризикової діяльності в сфері фінансового моніторингу.
Регулятор виявив факти зняття готівки з травня 2016 року до вересня 2017 року (протягом 17 місяців) у загальній сумі понад 1 млрд гривень (98,73 % від сум, зарахованих на рахунки цих осіб коштів) групою фізичних осіб – клієнтів банку, а також двома юридичними особами – клієнтами банку.
Дивитися ілюстрацію "Схема конвертації безготівкових коштів у готівку".
Характер цих операцій дає підстави вважати, що їх мета – легалізація кримінальних доходів, водночас такий висновок є очевидним з огляду на таке:
1) банк визначив “незадовільний” фінансовий стан великої кількості фізичних осіб – клієнтів банку, проте зробив висновок про відповідність фінансових операцій їх фінансовому стану. Нерідко клієнти проводили операції на суми, що перевищували сотні тисяч або навіть мільйони гривень. Тобто вони не мали змоги володіти чи розпоряджатися відповідними активами;
2) кошти надходили на рахунки фізичних осіб – клієнтів банку з призначенням, відмінним від професійної діяльності цих фізичних осіб. Наприклад, продавець, вантажник, монтажник отримували кошти як оплату за послуги проєктування, послуги андерайтингу страхових ризиків, юридичні та бухгалтерські послуги тощо; тракторист, продавець, офіціант – за розробку та тестування програмного забезпечення, вебдизайну, промоутерські послуги тощо;
3) зняття коштів готівкою відбувалося фізичною особою, яка на момент здійснення цієї операції визнана померлою;
4) значна кількість клієнтів та їх контрагентів (99 осіб) фігурують у кримінальних провадженнях (зокрема за ч.1 ст.209, ч.1 ст. 205, ч.1 ст.212, ст. 185, 187, 309 Кримінального кодексу України);
5) окремі фінансові операції проводилися з використанням документів з ознаками фіктивності або взагалі без будь-яких підтвердних документів;
6) протягом менш ніж двох місяців однією фізичною особою знято готівкових коштів на загальну суму понад 107 млн гривень. Ці кошти надходили на її рахунок як оплата згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, який містить ознаки фіктивності
Дивитися ілюстрацію "Схема зняття готівки однією фізичною особою".
Водночас деяким клієнтам банк встановлював неприйнятно високий рівень ризику та відмовляв в обслуговуванні у зв’язку з “проведенням ризикових операцій”. Проте іншим клієнтам, які здійснювали схожі за змістом фінансові операції, банк не відмовляв у обслуговуванні. Крім того, відкривав рахунки новим клієнтам, які в подальшому здійснювали аналогічні за змістом операції.
Банк також встановлював деяким клієнтам нижчі за передбачені відповідним тарифним пакетом банку тарифи на видачу готівкових коштів з їхніх поточних рахунків.
Також варто зазначити, що висновок Національного банку значною мірою співпадає з висновками внутрішнього аудиту банку, в якому, зокрема, відзначається, що:
- загальну систему внутрішнього контролю банку в сфері боротьби з відмиванням коштів оцінено як таку, що перебуває на недостатньому рівні;
- виявлено:
- недостатню організацію системи контролю за проведенням ризикових операцій клієнтами через нестачу превентивних заходів,
- недостатню автоматизацію процедур аналізу,
- здійснення операцій, що не мають економічної обґрунтованості/мають ознаки фіктивності;
- працівниками банку не приділялася належна увага якості вивчення клієнта тощо.
Цю інформацію Національний банк оприлюднює відповідно до частин шостої, сьомої статті 68 Закону України "Про Національний банк України".
