Монетарна політика

Цінова стабільність – це збереження купівельної спроможності національної валюти шляхом підтримання в середньостроковій перспективі (від 3 до 5 років) низьких, стабільних темпів інфляції (яка вимірюється індексом споживчих цін). Можна сказати, що це такий стан економіки, за якого споживчі ціни зростають помірним і сталим темпом, передбачуваним для бізнесу та населення.

Цінова стабільність, тобто низька та стабільна інфляція, знижує рівень невизначеності та дає змогу ефективно планувати майбутнє як бізнесу, так і населенню. Передбачувана цінова динаміка створює оптимальне середовище для зважених рішень, залучення довгострокових інвестицій в економіку, а також сприяє пом'якшенню кредитних стандартів банків і здешевленню кредитів за рахунок зниження інфляційної складової у структурі процентних ставок.

Відповідно до Конституції України забезпечення стабільності гривні є основною функцією Національного банку. А згідно з Законом України "Про Національний банк України" під час виконання своєї основної функції Національний банк має виходити з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в Україні. Інші дві його важливі цілі – це сприяння фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи, а також сприяння стійким темпам економічного зростання. НБУ спрямовує зусилля на досягнення цих цілей за умови, що це не перешкоджає досягненню цінової стабільності.

Так. Забезпечення цінової стабільності є важливим завданням центральних банків у багатьох країнах світу. Особливо це стосується центробанків, які застосовують режим інфляційного таргетування (від англ. target – ціль). Такі центробанки визначають своєю пріоритетною ціллю саме забезпечення цінової стабільності. Вони встановлюють для себе і публічно оголошують чіткий кількісний орієнтир з інфляції – інфляційну ціль – та прагнуть досягти її за певний проміжок часу, застосовуючи монетарні інструменти.