Виступ заступника Голови НБУ Сергія Ніколайчука на дев'ятій Конференції ЄЦБ з питань країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи

Пані та панове, для мене велика честь виступати на цьому заході, організованому Європейським центральним банком. Я хотів би щиро подякувати ЄЦБ за запрошення взяти участь у цій конференції. Для Національного банку України надзвичайно важливо бути частиною родини європейських центральних банків, що підкреслює євроінтеграційні прагнення України.

Я розумію, що мій сьогоднішній виступ тематично відрізнятиметься від виступів моїх колег. Інші країни регіону обговорюють макроекономічні заходи реагування на вторинні наслідки російського вторгнення в Україну і можуть дозволити собі наголошувати на інших, часто довгострокових, ризиках та викликах. Ми тим часом перебуваємо в епіцентрі цієї жахливої реальності, намагаючись водночас підтримувати економіку і забезпечувати макроекономічну та фінансову стабільність.

Після початку повномасштабного вторгнення росії минулого року Україна зіштовхнулася з величезними викликами в проведенні усіх аспектів макроекономічної політики

Разом з іншими державними органами Національний банк України був змушений ухвалювати рішення в умовах постійних обстрілів, ризику окупації, відключень електроенергії, руйнування цілих міст та загального безпрецедентного рівня невизначеності. Водночас Національний банк не відступив від своєї мети, що полягає у збереженні цінової та фінансової стабільності.

Для запобігання паніці та збереження безперебійного функціонування банківської системи і платежів НБУ на початку повномасштабної війни вжив цілу низку "класичних" антикризових заходів, таких як:

• фіксація обмінного курсу;
• запровадження жорстких обмежень руху капіталу;
• послаблення вимог до банків та забезпечення достатнього рівня ліквідності банків.

Крім того, для забезпечення безперебійного фінансування критично важливих державних видатків НБУ розпочав підтримку державного бюджету, купуючи ОВДП.

Однак, незважаючи на те, що ці заходи раннього реагування допомогли банкам, бізнесу та населенню швидко адаптуватися до нової реальності, такий комплекс заходів не був стійким у довгостроковій перспективі. Тому, коли невдалий російський бліцкриг перейшов у війну на виснаження, ми почали коригувати нашу політику і обачніше розподіляти ресурси.

Оскільки обсяги продажу валюти Національним банком не покривалися офіційними надходженнями, відбувалося швидке виснаження міжнародних резервів, що чітко свідчило про необхідність запровадження змін у політиці. Саме тому влітку минулого року нам довелося скоригувати обмінний курс (девальвувати гривню на 25%), повторно відкалібрувати обмеження на рух капіталу та підвищити облікову ставку з 10% до 25%.

Наше життя полегшилося зі збільшенням міжнародної допомоги та затвердженням нових програм співпраці України з МВФ: спершу Моніторингової програми із залученням Ради Фонду в кінці 2022 року, а потім програми розширеного фінансування (EFF) у березні 2023 року. Ця підтримка нам дала змогу повністю зосередитися на забезпеченні макроекономічної стабільності, і зараз я розповім вам про результати, яких нам вдалося досягти. Власне кажучи, сьогодні ми працюємо над нормалізацією нашої політики, що важко було уявити ще рік тому, влітку 2022 року.

Почнімо з валютного ринку. З лютого 2022 року обмінний курс є нашим основним номінальним якорем

Водночас влітку 2022 року ми побачили, що початковий рівень офіційного курсу разом із жорсткими валютними обмеженнями не відповідав фундаментальним характеристикам економіки:

• резерви наблизилися до небезпечного рівня;
• множинність курсів закріпилася і спричинила додатковий попит через дозволені канали.

Тому ми скоригували обмінний курс на 25%, посиливши водночас обмеження на рух капіталу. Так ми отримали простір на валютному ринку, але через деякий час спред знову збільшився.

Зі скороченням валютних дисбалансів (частково завдяки "зерновій угоді"), посиленням міжнародної підтримки та поліпшенням стану міжнародних резервів ми переорієнтували цілі валютного регулювання на мінімізацію спреду між обмінним курсом на готівковому та міжбанківському сегментах валютного ринку. 

Тож ми розширили можливості задовольнити попит населення на іноземну валюту, а також посилили фінансовий моніторинг і доклали додаткових зусиль для підвищення привабливості активів у національній валюті.

У підсумку курсові очікування стабілізувались, а спред між обмінними курсами майже зник. 

У нашому комплексі заходів облікова ставка стала допоміжним інструментом політики

Облікову ставку було підвищено з 10% до 25% у червні минулого року насамперед для стабілізації валютного ринку та забезпечення привабливості активів у національній валюті.

Як і багато інших, навіть розвинених країн (про що, зокрема, свідчить коментар віцепрезидента ЄЦБ, що підвищення ключових ставок ще не повністю перенесене на ставки для вкладників), ми зіштовхнулися зі слабкою трансмісією на фоні значної ліквідності банківського сектору.

У нашому випадку рекордна банківська ліквідність утворилися внаслідок придбання центральним банком ОВДП та іноземної валюти в уряду. Для посилення трансмісії ми використовували як традиційні, так і нетрадиційні інструменти:

• поновлено роль обов'язкових резервів як монетарного інструменту. Нормативи обов'язкового резервування у кілька етапів були підвищені на 10-20 в. п. залежно від валюти та строку, що сприяло зв'язуванню частини ліквідності банків на кореспондентських рахунках;
• надано можливість банкам використовувати бенчмарк-ОВДП для покриття частини обов'язкових резервів (до 50%), що посприяло пожвавленню внутрішнього боргового ринку та дало змогу відмовитися від емісійного фінансування бюджету;
• запроваджено тримісячні депозитні сертифікати за обліковою ставкою, обсяги вкладень у які прив'язані до обсягу банківських строкових депозитів фізичних осіб у національній валюті.

Усе це посприяло подальшому підвищенню депозитних ставок банків та збільшенню частки строкових депозитів у загальному обсязі депозитів населення.

Зростання привабливості активів у національній валюті на тлі стабільної ситуації на валютному ринку дало нам змогу розвернути інфляційний тренд і суттєво опустити інфляцію до рівня нижче 13% у червні з майже 27% наприкінці минулого року

Однак інфляція в Україні, насамперед базова, ймовірно, надалі знижуватиметься повільніше, як і у інших країнах регіону. Тут я хотів би підкреслити, що динаміка споживчої інфляції суттєво не відрізняється від інфляційних тенденцій у регіоні. Це контрастує з результатами монетарної політики під час першої хвилі російського вторгнення у 2014-2015 роках.

Ми очікуємо, що в наступні роки інфляція продовжить уповільнюватися завдяки жорсткій монетарній політиці, зниженню безпекових ризиків, відновленню логістики та більшим врожаям. Але до приведення інфляції до цільових показників також необхідно пройти довгий шлях, який у нашому випадку ускладнюється надзвичайним рівнем невизначеності, що підтверджує нещодавнє руйнування росією Каховської ГЕС. Очікується, що один тільки цей акт екоциду матиме внесок у цьогорічну інфляцію на рівні 0,3 в.п.

Продемонстрований успіх у стабілізації валютного ринку та зниженні інфляційного тиску значною мірою був зумовлений режимом фіксованого обмінного курсу разом із жорсткими валютними обмеженнями

Проте з часом недоліки такого режиму можуть перевищити його переваги. По-перше, він призводить до посилення ринкових викривлень, зростання рівня тіньової економіки та відволікання ресурсів на непродуктивні цілі. По-друге, він підштовхує стейкхолдерів та учасників ринку до інтерналізації очікувань фіксованого обмінного курсу і стимулює накопичення валютних ризиків. Насамкінець економіка позбавляється можливості адаптації до зміни зовнішніх та внутрішніх умов за рахунок курсової гнучкості.

Отже, Національний банк активно працює над створенням належних умов для поступового повернення до інфляційного таргетування та гнучкості обмінного курсу. Відповідну ціль було нещодавно відображено у Стратегії поступової нормалізації монетарної політики, розробленої за участю фахівців МВФ у межах програми EFF. Імплементація кроків, передбачених Стратегією відбуватиметься у міру формування належних передумов. Крім того, ми приділятимемо багато уваги оцінці ризиків, пов'язаних з її реалізацією.

Ми впевнені, що такий обережний підхід наблизить нас до досягнення наших цілей довготривалої макроекономічної стабільності та сталого економічного зростання навіть в умовах надзвичайної невизначеності.

Попри всі жахливі наслідки війни, наш народ продемонстрував неймовірну стійкість, а економіка успішно адаптувалася до нових умов

Збереження макроекономічної, монетарної та фінансової стабільності значно полегшило цю адаптацію.

Поточна макроекономічна ситуація дає змогу розпочати поступовий рух до нормалізації монетарної політики. Фактично, ми вже вжили деяких заходів з Дорожньої карти пом'якшення валютних обмежень і працюємо над створенням остаточних передумов для повернення гнучкості обмінного курсу.

Водночас підтримка міжнародних партнерів – як фінансова, так і військова – і надалі має вирішальне значення для Перемоги України, забезпечення макроекономічної стабільності та швидкого повоєнного відновлення. Вона також має важливий вплив на макроекономічні показники в усьому регіоні Центральної, Східної та Південно-Східної Європи та у всьому світі загалом.

Ще раз щиро дякую за вашу непохитну підтримку!